На парламентських виборах 2019 року подолати п’ятивідсотковий бар’єр шанси є у тих партій, які мають електоральне ядро, спроби чіткого ідеологічного позиціонування, пізнавані 10 чи 20 облич та розгалужену мережу, підсилену фінансовими та медійними ресурсами.
Які шанси у партій
Нині є п’ять партій, які претендують на місця в парламенті, що підтвердила соціологія – це Слуга народу, Опозиційна платформа – За життя, Європейська солідарність, Батьківщина і на межі Голос. Ще дві партії перебувають в зоні ризику – Сила і честь та партія мерів Довіряй ділам, у яких є великий потенціал.
Читайте: У Верховну Раду пройдуть п’ять партій – опитування
Українська стратегія Гройсмана та партія Гриценка Громадянська позиція показують рейтинги в середньому у 3%. Для того, щоб їм зробити електоральний стрибок, необхідне чіткіше позиціонування, зміна та підсилення медійної стратегії. І найголовніше – наявність мажоритарників.
Наразі ні в партії Гриценка, ні в партії Гройсмана не зрозуміло, на кого робитиметься ставка на мажоритарних округах.
Читайте: Коли в Україні парламентські вибори
Який відсоток нових облич
Мене абсолютно не цікавлять нові обличчя у політиці. У 2014 році партія Самопоміч показала себе як партія нових облич, без колишніх депутатів, з громадськими активістами, комбатами та антикорупціонерами. За п’ять років вона скотилась з 11% до 1%.
Нові обличчя – це не ознака нової якості політики, депутатів та їхньої роботи.
Мене як виборця цікавить зміна підходів до роботи партії, принципи зміни роботи з виборцями, принципи розбудови партійних осередків та будівництва ідеологічних основ. Якщо партії, які зараз йдуть до парламенту з новими обличчями, цього не зроблять та нічого не змінять, їхнє електоральне фіаско – питання часу.
Люди голосують за нові обличчя, а не за ідеологію партії. Але цей тренд неправильний. А нові обличчя не мають жодного значення, якщо їхні дії не спрямовані на розбудову держави.
Голосувати за нові обличчя від виборів до виборів – шлях з глухим кутом. Вони були на кожних виборах (Черновецький, Удар, Зелені, Самопоміч), але щоразу електорально знищувались. І якщо нові нічого не зроблять, їх очікуватиме та сама доля.
Автор: Віктор Таран, голова центру Ейдос, політолог.