Перші, хто відчув ефект децентралізації, це місцеві еліти. Вони зрозуміли, що є великі гроші, за які треба боротися. Яскравий приклад – селище Піщанка на Дніпропетровщині. На голову ОТГ тут претендують аж 40 кандидатів. Рекорд навіть для обласного центру. І це при тому, що громаду створили лише 4 села.
Місцеві жителі нарахували 33-х кандидатів-парашутистів. І звісно, насторожилися. Адже сподівалися, що на чолі їх громади буде чинний селищний голова, якого вчетверте вже обирають керувати Піщанкою.
Втім, поки одні громади воюють за свої законні права, інші вже пожинають перші плоди децентралізації.
Голова Сенчанської громади, що на Полтавщині, Віктор Лисий лише за кілька місяців після створення ОТГ відчув себе повноцінним господарем. Каже, якщо до об’єднання місцевий бюджет становив 5 млн грн, то тепер понад 80.
Дивіться: Що таке громадський бюджет і як за кошти міста полагодити дорогу чи дитячий майданчик
Планів у голови села тепер на цілу п’ятирічку. І будівництво нової пожежної частини, і поліцейської дільниці. Каже, йому по кишені навіть ремонт доріг. Адже чимало податків, включаючи акциз на тютюн та алкоголь, залишаються на місцях. До того ж, на їх території понад 100 газових свердловин, від яких лише ренти отримають цього року 53 млн.
Але не всім громадам так пощастило, каже депутат-мажоритарник з Полтавщини Руслан Богдан. Бо у більшості немає таких свердловин, підприємств чи автозаправок. До того ж, з бідними селами ніхто не хоче об’єднуватися. І вони часто створюють ОТГ як кому заманеться, додаючи собі інколи ще більших фінансових труднощів.
От Лубенський район, 4-5 сіл. В одному із сіл прекрасна школа, 3-поверхова, поштукатурена, тільки інтерактивних дошок немає. Але вона буде закриватися, тому що вона не є центральною. Вона в крайньому селі. А відстань по технічним умовам має бути не більше 30 км.
А от на Закарпатті, розповідає нардеп Віктор Балога, місцева влада і взагалі саботує реформу. Хоча з бажаючих створити громади, каже, черги стоять. Місцева адміністрація не хоче відпускати вожі управління. Бо чим більше ОТГ, тим менше вертикаль президента курірує процеси і тим менше може вказувати.
Втім, це і не дивно. Адже після створення громад фінанси почали надходити до них, а бюджети райдержадміністрацій стрімко худнути. Голови РДА, як стверджують в Асоціації міст України, навіть почали вдаватися до не зовсім законних дій – змушують бюджетні установи змінювати реєстрацію.
Голова РДА розуміє, що в нього під боком потужна об’єднана територіальна громада, яка отримує значний ресурс. В нього в бюджеті надходжень немає. Після того, як воно перереєстровується, він отримує всі податкові надходження і може впливати.
І прикладів такої хитрої міграції з кінця минулого року в Україні безліч. Юридичні адреси почали змінювати навіть медичні заклади, як от у селі Мала Виска на Кіровоградщині. Була лікарня в об’єднаній громаді напроти приміщення виконкому. Голова РДА її перереєстрував в село, яке не є в об’єднаній громаді, щоб кошти йшли в район. Звісно втрати величезні.
Втім, попри саботаж реформи багатьма очільниками районів зупинити її, на думку експертів, вже неможливо. Оскільки громади відчули фінансову самостійність і так просто її не віддадуть. Для порівняння – якщо в 2014 році місцеві бюджети становили 64 млрд грн, то нині майже вчетверо більше.
До слова, Конституційні зміни щодо децентралізації залишаються актуальними, заявив президент України Петро Порошенко.