Найкраща розмова Трампа і Зеленського, масована атака на Київ і фронт: огляд головних подій тижня

Головні події тижня: що відбулось в Україні та міжнародній арені

На цьому тижні президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову із Володимиром Путіним, проте залишився незадоволеним, адже впевнився, що кремлівського диктатора не цікавить мир. Майже одразу після цієї розмови Росія масовано атакувала Україну, завдавши значних руйнувань. Того ж дня Дональд Трамп поговорив із президентом Володимиром Зеленським і заявив, що США розглянуть передання Україні ракет для Patriot.

За день до атаки над Києвом висів дрон-розвідник. А за оцінками розвідки, наближається час, коли буде 1 тис. одиниць безпілотників на добу та більше.

Крім того, ситуація на фронті залишається важкою, ворог продовжує тактику м’ясних штурмів і тероризує цивільних.

Факти ICTV в огляді тижня розповідають, яка наразі ситуація на фронті, де намагається просуватися ворог і як минула розмова Трампа із Путіним і Зеленським.

Розмова Трампа з Путіним і Зеленським

4 липня президент США Дональд Трамп та російський диктатор Володимир Путін провели розмову, яка тривала майже годину. Путін нібито й погоджується, що треба шукати переговорні рішення, але наголосив, що “не відмовиться від усунення всіх першопричин конфронтації”. Трамп заявив, що не задоволений розмовою з Путіним, бо жодного прогресу в питанні війни в Україні немає.

У коментарі Фактам ICTV політолог, кандидат політичних наук, доцент університету ім. Т. Шевченка Ігор Рейтерович зауважив, що тональність останньої розмови була така, що у Трампа не залишилося жодних сумнівів – Путін не збирається зупиняти війну.

– Трамп розчарований через те, що риторика Путіна змінилася. Якщо раніше диктатор демонстрував хоча б якесь мінімальне бажання, то зараз жодного бажання немає, – каже політолог.

Щоби змусити Путіна до компромісу, треба на нього тиснути.

Дональд Трамп хоче, щоб Європа була найбільшим торговельним партнером США, щоб європейці купували у американців більше, зокрема зброї.

– І розрахунок Трампа такий, що якраз частина цієї зброї йтиме Україні, але купуватиме її Європейський Союз. До речі, у фінальному комюніке НАТО зазначається: Україна – це складова частина європейської безпеки, – заявляє Ігор Рейтерович.

Тиснути на Росію Трамп може жорсткими реальними санкціями, але поки що американський президент не надто налаштований вв’язуватися цю історію.

За словами політолога, саме насичення України зброєю та санкції проти РФ є найефективнішими проти Путіна. Але це Європі та США треба робити в комплексі.

Також Ігор Рейтерович зауважує, що змусити Трампа бути рішучішим щодо Росії може електорат, адже наступного року відбудуться проміжні вибори до Палати представників Конгресу США.

На сьогодні опитування показують, що позиція Сполучених Штатів за Трампа щодо Росії є неправильною, тобто Америка має діяти жорсткіше.

– Така думка є, та наскільки вона буде впливати на підготовку до цих виборів, ми це пізніше дізнаємося. Але я не виключаю, якщо в ключових округах республіканці програватимуть демократам, то Трамп може тоді поміняти свою позицію щодо Путіна та Росії, – вважає Ігор Рейтерович.

Важливим моментом для України є те, що Трамп у розмові із Зеленським пообіцяв перевірити, яке американське озброєння мали відправити Києву, але призупинили процес.

За словами політолога, на зміну рішення, ймовірно, вплинула розмова з Путіним, масована атака на Україну 4 липня, а після неї і дзвінки європейських партнерів. Американський президент як мінімум говорив із німецьким канцлером Мерцем.

– Ймовірно європейці були шоковані цією атакою. І Трамп просто зрозумів, що він в цій історії (із зупиненням зброї) має дуже поганий вигляд. А він же хоче, щоб його всі любили. Тому й сказав, що перевірять і пошукають можливості. Хоча це може розтягнутися в часі, а часу в нас насправді дуже мало, – наголошує політолог.

Варто зазначити, що після комбінованого удару 4 липня президент США у розмові із Зеленським заявив, що продовжить допомагати Україні та розгляне питання постачання ракет Patriot. До речі, український президент назвав свою розмову із Трампом найкращою.

– Щодо дронів. Ми домовилися з американською стороною про значне збільшення спільної роботи. На тижні укладено угоду між нашими міністерствами оборони та однією з провідних американських компаній. Це дасть Україні ще сотні тисяч дронів вже цього року.

Напевно, це була найкраща розмова за весь цей час, максимально продуктивна. Ми обговорили й тематику ППО, і я вдячний за готовність допомагати. Саме Патріоти – ключ до захисту від балістики, – сказав Зеленський у відеозверненні в суботу.

Зауважимо, що за день до удару над Києвом кружляв дрон-розвідник, а це свідчить про те, що система ППО недопрацьовує.

Читайте також
Гегсет зупинив поставки деякого озброєння Україні всупереч військовому аналізу – NBC

Атака України 4 липня

ДСНС

4 липня Росія здійснила масований обстріл України. Пошкоджень зазнали населені пункти у семи областях.

У шести районах Києва на понад 20 локаціях зафіксовані руйнування. Дісталося й консульству Польщі. Внаслідок атаки 4 липня ув Києві загинули дві людини, ще понад 30 зазнали поранень, серед них – 10-річна дитина. У трьох районах Київщини побило цивільну інфраструктуру. У Дніпропетровській області ворожий БпЛА вдарив по Кривому Рогу – там щонайменше шестеро поранених.

На Сумщині ворог влучив по заводу із виробництва біоетанолу, вибухами пошкодило цистерни. В Одесі через російську атаку незначно пошкодило будівлю консульства Китаю.

Варто зауважити, що майже одразу після того, як медіа почали повідомляти про розмову Трампа з Путіним Росія запустила 550 повітряних цілей по Україні. За даними Повітряних сил, із цієї цількості щонайменше 330 – це дрони Шахеди. Летіла й балістика, і крилаті ракети.

На думку політолога Ігоря Рейтеровича, такий збіг може свідчити про те, що у Путіна був навмисний умисел атакувати одразу після розмови із Трампом. Крім того, 4 липня у США національне свято – День Незалежності.

– Тому тут 100% був символізм, на якому так схиблений Путін. Він у такий спосіб передає певні сигнали США та Європі, – вважає політичний експерт.

Трамп щиро не розуміє, навіщо Путін б’є по цивільній інфраструктурі. Для нього, як для бізнесмена, це нелогічно. А Путін вважає, що він дотисне і покаже всьому світу, який він ненормальний, що з ним краще домовлятися на його умовах.

– Тобто Путін хоче вкотре показати, що не давайте Україні зброю, бо я буду бити по житлових будинках, – каже Ігор Рейтерович.

Ситуація на фронті за тиждень

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський два дні провів на Харківщині, де є загроза нових наступів окупантів. За словами генерала, минулого тижня наші воїни на цій ділянці відбили понад 60 ворожих штурмів. Щодня тут відбувається близько десятка боїв. Росіяни намагаються тиснути кількістю.

2 липня у Генштабі повідомили, що кілька днів тому одна з ДРГ противника зайшла до населеного пункту Дачне, що на Дніпропетровщині. Окупанти встигли сфотографуватися з російським триколором, однак це все, що вони встигли зробити, бо наші воїни їх знищили. Дачне залишається під контролем Сил оборони України.

Було ще кілька спроб штурмів, тоді двом росіянам пощастило більше – їх взяли у полон військові морської піхоти ВМС ЗСУ.

У Генштабі наголосили, що пропагандистські заяви росіян про захоплення плацдарму на Дніпропетровщині не відповідають дійсності.

За даними аналітиків Deep State, росіяни зайняли населені пункти Зелений Кут і Новоукраїнка біля адмінмежі Дніпропетровщини та Донеччини. Ці населені пункти розташовані біля Дачного, а там своєю чергою ситуація динамічна й напружена.

Читайте також
Росіяни не прорвалися до Дніпропетровщини, бої точаться поруч – речник Трегубов

Як повідомляють аналітики вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW), 3 липня російські війська атакували в напрямку Тьоткіно, що на Курщині. 4 липня російський військовий блогер заявив, що Сили оборони України провели контрнаступ поблизу Безсалівки (на схід від Тьоткіно вздовж міжнародного кордону на півночі Сумської області).

Геолокаційні кадри за 3 липня свідчать, що ЗСУ просунулися на схід від Колісниківки (на південний схід від Куп’янська на Харківщині). Водночас росіяни заявляють, що нібито захопили населений пункт Строївка (на північний захід від Кам’янки вздовж міжнародного кордону).

3 і 4 липня російські війська атакували на північ від Куп’янська поблизу Петропавлівки, Кіндрашівки, Голубівки та Радівки, а також уздовж міжнародного кордону в напрямку Амбарного та поблизу Милового.

3 і 4 липня російські війська атакували південь Часового Яру в бік Білої Гори. За даними ISW, російські війська накопичуються тут і використовують моторизований транспорт для перевезення провізії та персоналу, а також для проведення евакуації.

Найважчими напрямками на фронті лишаються Курський, Покровський, Лиманський.

Читайте також
Скупчення військових та техніки у навчальних центрах заборонено – Сирський

Ситуація на Сумщині

Як зазначив у коментарі Фактам ICTV речник ОТУ Сіверськ Вадим Мисник, за тиждень ситуація у зоні відповідальності, а це Чернігівська, частина Сумської і частина Харківської області, не зазнала кардинальних змін.

Ворог перебуває вдовж кордону, але формування штурмових угруповань не спостерігається.

– Росіяни продовжують тактику обстрілу прикордоння. Але саме на Північно-Слобожанському напрямку за останній період загарбники зазнали відчутних втрат, тому змушені знизити бойову активність, – наголосив Вадим Мисник.

Також окупанти змушені перегруповуватися та підтягувати резерви з інших ділянок кордону. Сили оборони не дають ворогу спокою – активно завдають високоточних ударів вглиб російської території ворога, знищуючи пункти управління, місця зберігання техніки, боєприпасів тощо.

Мисник зауважує, що характерною ознакою останніх днів є масовані повітряні удари по цивільному сектору із використанням дронів-камікадзе. Зазвичай ворог їх запускає із території Брянської та Курської областей.

Так, за останні дві доби Сили оборони в зоні відповідальності ОТУ Сіверськ збили 99 ударних БпЛА.

Вадим Мисник також розповів, що росіяни продовжують вдаватися до провокаційних дій із пропагандистською метою.

– Був факт 4 липня. Окупанти встановили свій триколор, свою ганчірку в районі пункту перепуску Грем’яч, що на Чернігівщині. Сили оборони виявили й одразу знищили цей прапор, – зауважив речник ОТУ Сіверськ.

Тож ситуація в прикордонні повністю під контролем Сил оборони України.

1 липня у Генеральному штабі навели статистику, що за червень загальні втрати противника на Північно-Слобожанському і Курському напрямках становлять близько 9 310 військовослужбовців, з яких безповоротні – понад 4 470, санітарні – близько 4 800, полонені – 42 особи.

Також за місяць знищено 423 одиниці військової техніки росіян, з яких 6 танків, 20 бойових бронемашин, 89 одиниць артилерійських систем і РСЗВ, три засоби ППО.

Читайте також
Заступника головнокомандувача ВМС РФ Михайла Гудкова ліквідували на Курщині

Атака на ТЦК у Полтаві

3 липня росіяни завдали удару по будівлі ТЦК у Полтаві. На жаль дві людини загинули, ще 47 постраждало, серед них двоє поліціянтів.

Обмін полоненими 4 липня

У п’ятницю відбувся черговий обмін полоненими між Україною та РФ. Додому повернулися військові та цивільні, дехто був у полоні ще з 2022 року.

Звільнені захисники боронили Донеччину та Маріуполь, Луганщину, Харківщину та Херсонщину. За словами президента Володимира Зеленського, наймолодшому звільненому захиснику лише 20 років, а найстаршому – 59 років. Окрім солдатів та сержантів вдалося звільнити з полону й офіцерів.

Усі звільнені з полону отримають необхідну медичну допомогу, фізичну та психологічну реабілітацію, а також всі належні виплати за весь час перебування у неволі.

Читайте також
Росіяни стратили вже понад 260 українських військовополонених – Лубінець

Українські удари по об’єктах у РФ

30 червня, а потім ще й 3 липня ЗСУ вдарили по пункту управління 8 загальновійськової армії ЗС РФ на тимчасово окупованій території Донецької області. У Генштабі зазначають, що цей удар суттєво ускладнить ворогу планування та ведення операцій у напрямках Покровська й Торецька.

Також Сили оборони вдарили по командному пункту 20 мотострілецької дивізії на окупованій частині Донеччини.

1 липня лунали вибухи в Іжевську, Удмуртія. Джерела в СБУ кажуть, що дрони-камікадзе атакували електромеханічний завод Купол. На цьому заводі росіяни виготовляють ЗРК Тор та Оса, а також ударні БпЛА Гарпія-А1. Глава Удмуртської республіки Олександр Бречалов підтвердив влучання по одному з підприємств Іжевська. Там спалахнула пожежа.

1 липня було гучно у Саратовській області. Українські дрони прилетіли по території нафтопереробного заводу АТ Саратоворгсинтез. НПЗ забезпечував окупаційні війська пальним і мастильними матеріалами. Після влучання на території заводу спалахнула масштабна пожежа.

З вечора 2 липня лунали вибухи на складах боєприпасів російських окупантів у районі Великого Оріхового біля Харцизька. Цей населений пункт росіяни використовують як тилову базу – там ворог розмістив командні пункти, логістичні центри та склади з боєприпасами.

3 липня завод Енергія у місті Єлець Липецької області зазнав атаки. Це підприємство виготовляє батареї для блоків планерування і корекції ракет; для комплексу Іскандер, а також крилатих ракет. ПАТ Енергія – найбільше в Росії підприємство, що спеціалізується на виробництві хімічних джерел струму.

4 липня у місті Сергіїв Посад, Московська область, українські дрони атакували АТ ФНПЦ Науково-дослідний інститут прикладної хімії. За даними Генштабу, там росіяни виготовляють термобаричні бойові частини для Шахедів.

5 липня Сили безпілотних систем разом з іншими складовими Сил оборони вдарили по Науково-дослідному інституті ВНИИР-Прогресс в Чебоксарах, що в Чуваській республіці.

Ціллю був цех, де росіяни виробляють адаптивні антенні решітки Комета, які використовуються у Шахедах, ракетах Іскандер-К, уніфікованих модулях планерування і корекції для керованих авіабомб та іншому високоточному озброєнні.

У Генштабі ЗСУ підтвердили, що наші засоби ураження досягли району цілі, результати уточнюються.

Також 5 липня Сили оборони вдарили по аеродрому Борисоглєбськ, що у Воронезькій області. На летовищі базуються літаки Су-34, Су-35С та Су-30СМ.

Уражено склад із керованими авіабомбами, навчально-бойовий літак і, ймовірно, інші літаки.

Читайте також
Вибухи в Чебоксарах, Енгельсі та Борисоглєбську: що відомо про “бавовну” в РФ
Ігор Рейтерович політолог, політичний консультант
Марта Бондаренко редакторка стрічки
Категорії: Україна