Окупант, який здався в полон українському дрону, хоче повернутися до Росії

Руслан Анітін – російський військовий, який 9 травня під Бахмутом здався в полон українському дрону, хоче повернутися в Росію, хоч його однополчани стріляли йому в спину. В день, коли Путін влаштував “побєдобєсіє” на Червоній площі, 30-річний мобілізований із Псковської області без відповідного озброєння і підготовки метався по окопу, сподіваючись врятуватися від українського дрону.

Двоє таких самих, як він, російських військових вкоротили собі віку, адже командування не збиралося їх, тяжкопоранених, евакуйовувати. Анітін попросив в українського дрона пощади, й оператор вирішив зберегти йому життя.

Нині Анітін у Харкові, чекає на можливий обмін – нагодований, полікований, дякує українським військовим за порятунок.

– Вони могли б просто не морочитися з цим усім, розстріляти мене на підході, щоб зі мною не поратися. Але, тим не менш, вони таки взяли на себе обтяження, тягар у вигляді мене, – говорить полонений Руслан Анітін.

Анітін, який прийшов в Україну вбивати, був приголомшений, що його не б’ють, не катують, як залякували російські командири, а вивозять із поля бою разом зі своїми.

Руслан Анітін – з Ідриці, Псковської області. Попри найбільші у світі поклади газу, Росія селище не газифікувала. Колонія суворого режиму – єдине підприємство, що працює. Руслан там був наглядачем. Восени 2022 року потрапив на фронт – спершу під Сватове. Твердить, що не вбивав, а лише рив окопи. У травні 2023-го кинули під Бахмут. І там уже зеки командували ним – мобілізованих російської армії підпорядкували ПВК Вагнера.

– Вагнерівці сказали: Виконуйте наказ. У разі невиконання нас би “обнулили”. Невиконання наказу чи відступ з позицій – розстріл, – пригадує Анітін.

9 травня вранці вагнерівець відвів Анітіна і ще двох мобілізованих на позиції – до окопів українських військових залишалося метрів 150. Дав наказ протриматися тиждень, а сам утік. Зовсім скоро Анітін зрозумів: пощастить, якщо протримається хоча б кілька годин – окоп всіяний трупами вагнерівців, українські військові накривають безперервно, а в них лише автомати Калашникова. Чоловік не раз намагався вийти на зв’язок із командуванням і попросити підмогу, однак зрозумів: вони – гарматне м’ясо, їх кинули на смерть.

— В окупанта був єдиний шанс залишитися живим – здатися в полон, – розповідає командир роти 92 бригади Юрій Федоренко, розвідники якої керували дронами.

Почалася операція з виведення окупанта на позиції ЗСУ. Коли розвідники дронами вказували Анітіну шлях, свої ж відкрили по ньому вогонь – з артилерії та автоматів. Щоб Анітіна не вбили свої ж, українським військовим довелося його прикривати – атакувати позиції росіян дронами та артилерією.

Анітін ухиляється від відповіді на запитання, яка мета війни і чому росіяни не чинять спротив. Та попри те, що співвітчизники стріляли йому в спину, а командування кинуло на загибель – хоче повернутися додому. Але не на війну.

– Після всіх подій, у яких я побував, я ні в якому разі не повернуся. Ні в якому разі не повернуся на війну! – запевняє полонений.

Та хоч би які наміри були в окупанта, Україна завжди дотримується правил взяття в полон і не вбиває тих, хто складає зброю, – кажуть у 92 бригаді. Це підтверджує відео з обмінів: Україна повертає додому відгодованих і полікованих росіян, а ті ж обмінюють українців, скалічених морально і фізично.