Роковина розстрілів у Сандармоху: як радянські кати знищили українську еліту

Там, де Росія – там кров, війна, убивства невинних – це засвідчують не лише сьогоднішні дії Москви у світі та в Україні – так було завжди. Навряд чи у Кремля є сторінки історії, не заплямовані кров’ю. Вони воліли б їх сховати та забути, але людську пам’ять не засекретиш. Сьогодні згадуємо Сандармох – лісове урочище в Карелії, де під час сталінського Великого терору 1937-1938 років були вбиті і поховані тисячі людей.

Серед них літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х. Їх назвали Розстріляним відродженням – це українці лідери думок, які подарували світові високохудожні твори у царині літератури, живопису, музики, театру і які були знищені тоталітарним сталінським режимом.

Понад півтори тисячі кілометрів від Києва. Північно-західна частина Росії, республіка Карелія, що межує з Фінляндією. Саме тут розташоване урочище Сандармох, один із символів Великого терору.

Лише з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в Сандармоху прихвосні сталінського режиму без суду розстріляли 1 111 в’язнів концтабору на Соловках. Серед перших етапованих було 165 українців – селяни, священники, письменники, науковці, митці та політики.

—  Їх вважали соціально небезпечними елементами для сталінської більшовицької влади. Вони були противниками системи. Тому що вони були вільні люди, – розповідає голова правління міжнародного об’єднання Соловецьке братство Георгій Лук’янчук.

Із засновником нового українського театру Лесем Курбасом теж розправилися в тому урочищі. Поруч полягли драматург Микола Куліш, поет і перекладач Микола Зеров, прозаїк Валер’ян Підмогильний, міністр освіти УНР, письменник Антін Крушельницький, в якого у 30-х роках вбили всю сім’ю. У підручниках історії закатованих назвуть Розстріляним відродженням.

Валер’ян Підмогильний (ліворуч) та Лесь Курбас (праворуч)

Капітан держбезпеки Матвєєв, який керував операцією особисто, розстрілював по 200 бранців щодня. Людей, як товар, ділили на партії. Перша спробувала втекти, це катів розлютило.

Катів згодом спіткала доля жертв – їх розстріляли. Лише головний виконавець Матвєєв помер власною смертю. Правда про злочин відкрилася тільки через 60 років. 1997-го російський дослідник Юрій Дмитрієв знайшов спершу архіви, а потім і могили.

Відколи Росія розв’язала проти України війну, наші делегації не їздять до Сандармоху, а Кремль вкотре намагається перекрутити історію.

— Сьогодні російська влада робить все можливе, щоб подати це місце, як місце розстрілу фінами в часи другої світової війни радянських військовополонених, – каже наукова співробітниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук.

Саме тому декомунізація та ухвалений ще 2015-го закон про засудження тоталітарних режимів – це не формальність і не чиясь примха, це нагадування про справжнє обличчя Радянського Союзу.

— Коли говорять про якісь братні стосунки, любов до радянського способу життя, згадуючи якесь там морозиво. Тоді одні сиділи, а другі на волі чекали коли сядуть, – каже Лук’янчук.

Наслідки Великого терору, науковці впевнені, ми пожинаємо і сьогодні, хоч і минуло понад 80 років.

Дивіться також

Останній бій УПА ще попереду: чому повстанці є натхненням для нинішніх воїнів

За Великий терор ніхто не покараний. І хоча замовники та виконавці давно на тому світі, та й держави такої вже не існує, злочини проти людяності терміну давності не мають.