Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, адвокат
Терор проти Харкова, атаки біля Часового Яру та дрони на Татарстан: події війни за тиждень
Росія чинить терор проти Харкова, паралельно поширюючи серед городян пропаганду про те, що планується широкомасштабний напад на місто.
Водночас українські дрони залетіли далеко в тил РФ, де під ударом опинилися російські військові підприємства та нафтопереробні заводи (НПЗ).
Які ще сталися події в російсько-українській війні за тиждень, що минає, читайте в огляді від Фактів ICTV, зробленому спільно із керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.
Терор проти Харкова
Протягом останніх тижнів російська авіація, зокрема у вигляді ударних безпілотників Shahed-131/136, посилила терор проти Харкова: місто регулярно обстрілюють, почалися атаки з використанням керованих авіаційних бомб (КАБ). Ворог також застосовує тактику подвійних ударів по тому самому місцю, внаслідок чого гинуть, зокрема, рятувальники, які прибувають на місце першого влучання.
Водночас Росія розгорнула масштабні інформаційно-психологічні операції, стверджуючи, що Харків нібито має стати місцем наступного наступу російських військ. Як зазначають у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, це робиться, зокрема, для створення дестабілізації всередині українського суспільства.
Олександр Мусієнко пояснює, що для російських військ такі обстріли не мають впливу на поле бою, а мета – створити враження, що головним полем бою буде Харків. А тероризують місто зокрема й тому, що Росія має такі можливості, адже Харків розташований близько до російського кордону.
– Найбільше страждають міста, які розташовані найближче… Росія просто намагається посіяти терор там, куди вона може дістати. Думаю, Росію влаштувала б картинка, коли в Харкові паніка і велика кількість людей виїжджає. Вони ж вже давали у своїй пропаганді матеріали, де йшлося, що ось, мовляв, подивіться, нібито у вихідні дні харків’яни виїжджають з міста… Тому мета – це просто руйнація, терор проти місцевого населення, а також сіяння паніки та деморалізації. Також метою є саме створити враження, що на Харків буде великий і масштабний наступ, – каже експерт.
Він наголосив, що не варто шукати раціональну мету в терорі росіян проти Харкова, яка б могла дати Кремлю перевагу на полі бою.
Ситуація на фронті
Протягом цього тижня стало зрозуміло, що однією з наступних цілей російських військ, де вони продовжать чинити тиск, стане Часів Яр на Донеччині. Ворог кілька разів намагався штурмувати місто, але Сили оборони вибили окупантів, про що повідомив Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський.
За словами Мусієнка, у російського командування стоїть оперативно-стратегічне завдання на цей напрямок, яке передбачає захоплення усієї Донеччини.
– Часів Яр – це висоти, які дають можливість розташовувати далекобійну артилерію. І контроль цих висот збільшує радіус ураження українських позицій. Відповідно, це забезпечує можливість розвивати наступальні дії далі: на лінію Костянтинівка-Краматорськ-Слов’янськ, – пояснює експерт.
Крім того, окупанти продовжують тиск не тільки на Авдіївському, а й на Лиманському напрямку, проводячи там постійні штурми.
– Мета – просунутися на Лиманському напрямку через Серебрянське лісництво і наступати тут, в районі Часового Яру. І якщо ми подивимося на мапу, то побачимо, що формується клин, яким вони хочуть рухатись на Слов’янсько-Краматорську агломерацію. Відповідно, цим клином, як вважає ворог, вони зможуть витіснити наші позиції, тобто виконають завдання із захоплення північної частини Донецької області, – каже Мусієнко.
$100 млрд від НАТО для України
Цього тижня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг ініціював створення фонду для України, яким буде передбачено виділення $100 млрд протягом наступних п’яти років. Декілька країн, а саме Польща та Канада, вже позитивно відреагували на пропозицію генсека та заявили про готовність її підтримати.
Водночас консенсусу серед країн-членів Альянсу наразі не спостерігається, а сам Столтенберг вказував, що домовленість щодо фонду, ймовірно, буде не раніше липня 2024 року, коли відбудеться саміт НАТО у Вашингтоні.
На думку Олександра Мусієнка, такий фонд створюється для того, щоб у питанні підтримки України не було залежності від політичної кон’юнктури, яка може змінюватися в західних країнах: наприклад, через вибори президента чи парламенту або ж рішення окремих політиків.
– Тому ця ідея дуже правильна, вже почалися обговорення. Більшість, наскільки відомо, країн НАТО вже підтримали цю ідею, є незрозумілість з Угорщиною та Словаччиною. Але до Вашингтонського саміту ще є час, тому ці питання можна буде розв’язати, – пояснює експерт.
Удари дронами в тил РФ
В останні декілька тижнів, і особливо за минулий тиждень, стала зрозумілою нова тенденція цієї війни: ураження далекобійними безпілотниками глибоко в російський тил. Яскравим прикладом стали удари по військовому підприємству та НПЗ в Татарстані, що в понад 1 тис. км від кордону з Україною.
За словами Мусієнка, Росія наразі не має достатньої кількості систем протиповітряної оборони для прикриття своїх тилових об’єктів, оскільки більшість систем ППО стоять або на фронті, або в прикордонних регіонах Російської Федерації, або в тимчасово окупованому Криму.
– Вони (системи ППО – Ред.) стягнуті здебільшого в Україну, а Росія – це ще й дуже велика територія… І об’єктів дуже багато, і вочевидь є проблема з прикриттям цих об’єктів. Вони прикривають свої ядерні об’єкти, які потрібно захищати в будь-якому разі… Якщо безпілотник долетів до Татарстану, уразив ті підприємства і його нічого не збило, то, безсумнівно, проблеми з ППО є, – резюмує експерт.
І це відбувається попри накази російського диктатора Володимира Путіна додатково захищати НПЗ РФ системами ППО Панцир.
Через це, вважає Мусієнко, російській столиці варто приготуватися до того, що вона буде єдиним убезпеченим місцем в Росії, де існує багато засобів протиповітряної оборони, коли ж інші регіони будуть час від часу вибухати.
