Договір про дружбу з РФ тільки заважає: чого чекати далі

21 вересня МЗС України направило ноту Росії щодо непродовження Договору про дружбу.

Теоретично Україна могла це зробити на початку поточного року.

Справа в тому, що всередині України ЗМІ та суспільство багато говорить про агресію Росії та те, що вона є окупантом. Але в документах міжнародних організацій на дипломатичному рівні до кінця листопада 2017 року не було зафіксовано, за винятком резолюції ПАРЄ, що Росія є агресором або окупантом.

В листопаді 2017 року в резолюції Генеральної Асамблеї ООН зафіксовано, що Росія не тільки анексувала, а й окупувала Крим, а її окупаційні війська є на Донбасі.

Після цього таке формулювання з’явилось в документах НАТО та ЄС. Всі вони документально визнали факт агресії Росії.

Читайте: Указ про припинення дружби з Росією набув чинності

На міжнародному рівні зафіксували, що де-факто Росія порушила свої зобов’язання відповідно до Будапештського меморандуму, і саме на цьому моменті договір з Російською Федерацією перестав бути потрібним, в тому числі для того, щоб представляти претензії щодо агресії та окупації територій України.

Розірвання Договору про дружбу до будь-яких документальних фіксацій на міжнародному рівні призвів би до важчих доводів з боку України про те, що Росія насправді є окупантом та агресором.

На сьогодні інструментарій на українському боці. Ми отримали те, що нам було потрібно і, відповідно до цього дія даного договору не мала сенсу і раніше, а наразі він тільки заважає.

Реакція Росії щодо розриву Договору про дружбу залежатиме від змісту ноти, яку надіслала Україна. Якщо РФ вважатиме, що він для неї вигідний, то Російська Федерація опиратиметься на останнє положення самого Договору, де сказано, що він автоматично розривається у випадку відсутності інших міркувань обох сторін впродовж 6 місяців. 

Якщо ж для Росії доцільнішим буде наполягання на продовжені даного Договору про дружбу, то вона говоритиме, що Україна не має права його розривати. 

Автор: Ігар Тишкевич, експерт програми Міжнародна і внутрішня політика Українського інституту майбутнього.