Трудова міграція: хто та як заманює українців на роботу за кордоном

Країни Центральної та Східної Європи, які стали членами ЄС, одразу після набуття членства переживали масштабні еміграційні хвилі до більш розвинутих країн Європейського Союзу, що пропонують вищі доходи. Щоб не втрачати у темпах економічного зростання, деякі країни звертаються до сміливого рішення — залучення іммігрантів з бідніших країн.

Політику залучення емігрантів з України активно проводять: Польща, Угорщина, Чехія (залучає працівників певних професій) та Литва (залучає висококваліфікованих спеціалістів).

Читайте: Робота за кордоном: українців попередили про ризики для здоров’я

Для того, щоб працювати у країнах Європейського Союзу не достатньо дозволу на в’їзд, потрібно отримати дозвіл на працю.

Це вимагає витрат, часу, виконання певних умов. Крім того, існують квоти на кількість подібних дозволів. Проте країни, що проводять політику залучення, спрощують ці правила.

Зазвичай спрощення вимагають самі роботодавці, що бачать потребу у робочій силі, або бажають платити менші заробітні плати. Противниками такого спрощення виступають профспілки, які вбачають загрозу в тому, що їх працівники простих професій залишаться неконкурентоздатними порівняно із дешевшою робочою силою з-за кордону.

Читайте:  Збільшення трудової еміграції в Україні: причини та можливі наслідки

Польща

Попри намагання держави стимулювати повернення поляків з-за кордону, цього не відбулося. Близько мільйона поляків живуть лише у Сполученому Королівстві.

Польське видання GazetaPrawna склало рейтинг 50-ти найбільш впливових людей у польській економіці. Показово, що другу сходинку, після прем’єра Матеуша Моравецького, посіли українські заробітчани, що активно задовольняють потребу країни в робочій силі.

Окрім звичайного дозволу на роботу, ще з 2007 року існує менш бюрократичний та негайний спосіб отримання роботи – це реєстрація як тимчасового працівника за заявою роботодавця (oświadczeń).

Польща представила цю схему для громадян Білорусі, України, Росії, Молдови та Грузії. Роботодавець зобов’язаний просто зареєструвати особу для роботи в місцевому органі влади, що дозволяє працювати цій особі наступний рік протягом шести місяців без отримання постійного дозволу на роботу.

За такою схемою влаштовували сезонних сільськогосподарських працівників, але потім вона поширилася і на інші сектори (у 2010 році – 61% , а у 2016 році лише 27% зареєстрованих таким чином працівників — у сільському господарстві). Активно дозволом почали користуватися після 2014 року. Дивлячись на статистику, то у 2014 році роботодавці подали трохи більше 200 тис. таких заяв, то у 2017 – 1,7 млн.

Читайте: Польща запустила проект з безкоштовного працевлаштування українців

Угорщина

З липня 2016 року українці могли поїхати в Угорщину навіть по туристичній візі та працевлаштуватися в Угорщині за один день за спрощеною процедурою без оплати за дозвіл на роботу. Тобто, не потрібно чекати на отримання робочої візи в Україні.

Відповідно, після запровадження безвізу українці можуть працевлаштовуватися в Угорщині аналогічно за біометричним паспортом на місці за спрощеною процедурою. Протягом 90 днів перебування в ЄС, які передбачені безвізом, українці можуть працювати в Угорщині, а вже опісля – повинні отримати дозвіл на проживання.

Таке спрощення, за заявами урядовців, було прийняте для зменшення дефіциту робочої сили, насамперед, у сфері інформаційних технологій, електроніки, виробництва, будівництва, медицини – тобто професій, спеціалістів з яких бракує в Угорщині.

Тому умовою для працевлаштування українців в Угорщині за спрощеною процедурою є документальне підтвердження відповідної професійної кваліфікації (диплом, трудова книга, тощо).

Чехія

Чехія у 2018 році збільшує квоти на працівників з-за кордону вдвоє (20 000 трудових віз за рік), але роботодавці кажуть, що сама процедура видачі віз залишається довгою. Процес від пошуку потрібного працівника до моменту його прибуття в компанію триває 156 днів. За спрощення процедури прийому іммігрантів виступає Союз промисловості та транспорту, Mіністерство сільського господарства Чехії.

При цьому Чехія спрощує працевлаштування для кваліфікованих працівників. Восени 2015 року, у розпал кризи біженців, Чехія ухвалила закон, який передбачав суттєве спрощення та пришвидшення видачі віз українським громадянам з технічною освітою – інженерам, технічним спеціалістам та фахівцям у сфері IT.

Литва

У Литві з 2014 року також було спрощено механізми трудової міграції для висококваліфікованих працівників. Вони можуть працювати у Литві з моменту подачі заявки. Їм не треба чекати на підтвердження.

Також, Литва скасувала вимоги до мінімальної заробітної плати, що має отримувати такий мігрант (до того це було 3 середні заробітні плати в Литві або 2030 євро). З 2017 року висококваліфікованим працівникам стало не обов’язково показувати диплом, можна показувати лише 5-річний досвід роботи. До того ж визначено 27 пріоритетних професій (затребуваних на ринку, не обов’язково висококваліфікованих), за якими не потрібен дозвіл від Біржі праці.

Читайте: Трудова міграція: куди їдуть та скільки заробляють українці за кордоном

В більшості випадків до збільшення міграційних хвиль спричиняють саме спрощені системи працевлаштування у більш заможних країн з кращою економікою. В той час, коли Польща, Угорщина, Чехія втрачають своїх працівників, котрі аналогічно шукають кращої оплати праці, вони змушені шукати заміну, яку успішно знаходять в Україні.