Вчора, 8 травня, та сьогодні, 9 травня, ми вшановуємо пам’ять жертв Другої Світової війни та вітаємо тих ветеранів, які проживають на території України. Проте, відповіді на запитання стосовно кількості тих, хто переміг нацизм, немає.
Є поняття ветеран війни та учасник бойових дій. Тому скільки залишилося людей, що воювали на фронтах Другої Світової війни — невідомо. Проте щороку політики та чиновники згадують ветеранів, навіть називають оцінки кількості таких.
Читайте: Україна відзначає День перемоги над нацизмом
Більш того, згідно закону “Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту”, ветерани мають достатньо великий перелік пільг. В тому числі їм щороку, зазвичай 5 травня, видається разова фінансова допомога від держави. Параметри виплат — суми та категорії отримувачів визначає Кабмін. Одразу виникає питання, яким чином уряд визначає кількість осіб, котрим потрібна дана фінансова допомога, якщо точної кількості ветеранів не знає ніхто?
В 2018 році депутат Третьяков заявив, що на території України проживають більше 1,6 млн. ветеранів, включно з учасниками АТО. Дивно, бо рік тому державні органи подавали зовсім іншу цифру — 1 230 778 осіб (також включно з учасниками АТО). Виникає питання: війна все давніше, а ветеранів все більше.
Дивно, бо якщо говорити про Другу Світову, то на фронт переважно брали тих, кому виповнилося 18 років. Звичайно, були люди, які приховували свій вік, додавали собі декілька років до повноліття, проте, це були одиниці.
За підрахунками, наразі таким людям має бути не менше 91 року. Якщо вірити українській статистиці, то в Україні включно з окупованими територіями (Донецька та Луганська області) мешкає лише 34 300 чоловіків віком 91 рік і 109 тис. жінок. Якщо всі їх вважати ветеранами Другої Світової війни, то це лише 144 тис. осіб, але ніяк не 1,6 млн. осіб.
Учасників АТО нараховується 395 тисяч. Беремо людей віком 91+ та АТОшників — разом їх біля 540 тисяч. А “ветеранів” 1,6 млн, причому з 2017 року чисельність виросла на 380 тисяч (якщо вірити депутату Третьякову).
І тут ми підходимо до такої поняття, як ветеранські організації.
Ветеранські організації створені самим ветеранами та надають фінансову, соціальну та психологічну та іншу допомогу. Більшість з подібних організацій саме для ветеранів Другої Світової війни, хоча ми розуміємо, що під поняття учасник бойових дій підпадають не лише люди, що воювали в Другій Світовій.
В часи СРСР радянська армія з 1945 до 1991 не воювала лише 3 роки. Офіцери та солдати брали участь в десятках військових конфліктів, в тому числі по формулі “їх там немає”. Наприклад, війна у Північній Кореї (де воювала проти миротворців ООН), Угорщині (придушення антирадянського повстання 1956), Сирії (війна проти держави Ізраїль), та багато інших.
Читайте: Ціна Перемоги: все, що потрібно знати про Другу світову війну
Перелік, військових конфліктів, учасники яких користуються гарантіями, що прописані в законі, затверджується Кабміном. В постанові, наприклад є “учасники ліквідації диверсійно-терористичних груп, бандитизму” в Литві, Латвії, Естонії, Білорусі та Україні. Під бандитами українське законодавство розуміє вояків УПА. Так, в процесі декомунізації значно простіше перейменувати вулицю, чим провести аналіз вітчизняного законодавства. Чим наші декомунізатори і займаються, а в законі залишається прописаним те, що УПА = бандити.
Ті ж, хто воювали проти УПА — ветерани, яким щороку українська держава виплачує фінансову допомогу, які часто-густо працюють в “ветеранських організаціях”, що отримують державне фінансування на свою діяльність.
Якщо говорити про громадські організації, то кожна з організацій для ветеранів має надавати фінансову, психологічну та іншу допомогу ветеранам. Ми розуміємо, що кількість ветеранів Другої Світової війни залишилось не так багато, але їх державне фінансування не припиняється. Це означає, що, теоретично, кожен зі справжніх ветеранів Другої Світової має отримувати більш рік від року. Але насправді так не є — ветеранів-борців з нацизмом все менш, а “ветеранів” в ветеранських організаціях — більшає рік від року.