Чи демонструватиме українська економіка значне падіння через коронавірус

Як заявили привселюдно дві великі інвестиційні компанії, в гіршому випадку ВВП скоротиться на 9-10%, інфляція зросте до 9-16,5%, а обмінний курс може сягнути 35-42 гривні за долар.

Чи варто їм беззастережно вірити? Напевно, ні, адже більшість вихідних змінних в їхніх моделях — це емоційні припущення і здогадки. На жаль, на сьогодні ні в кого, ніде в світі немає повної достовірної інформації про масштаб проблем у світовій економіці, створених кризою, – розповідає викладач Единбурзької бізнес-школи Іван Компан.

Авжеж, можна зважати на історичні дані про далеку Велику депресію або нещодавню Велику рецесію, але у кожної кризи завжди є своя родзинка. Не винятком є і нинішня.

Раніше країни не самоізолювались, а люди не помирали тисячами. Погодьтеся, несподівана смерть викликає куди більше паніки, ніж просто втрата роботи.

Невизначеність завжди відлякує, а цими днями саме вона править світом. Кращим підтвердженням висловленого є неймовірного розміру розбіжності в економічних прогнозах провідних банків Волл-стріт. Вони відрізняються в рази! Знову-таки, через те, що складні економічні моделі побудовані не на бетоні аналітичних даних, а на хиткому фундаменті емоційних припущень та здогадок.

Єдине, в чому всі банки повністю солідарні, так це в тому, що все буде погано. Наскільки погано, стане відомо лише через кілька тижнів, а то й місяців, коли уряди оприлюднять макроекономічні дані, що охоплюють період глобального поширення коронавірусу, а корпорації доповідатимуть про результати першого кварталу і, можливо, злякають прогнозами на другий.

Читайте: Бізнесу дадуть кредитні канікули, а після карантину реструктуризують борг – НБУ

Чому можливо? Та тому що багато великих компаній вже офіційно заявили про неможливість достовірного прогнозування з тієї ж причини — невідомості, що містить емоції і підштовхує нас вірити в найгірше.

Чи справді сценарії можливих змін в українській економіці, змодельовані провідними інвестиційними компаніями, найгірші з можливих? Не думаю. Щонайменше дивно, що прогноз падіння в США в рази більший, ніж наш.

Звісно, їм є звідки падати, та й ресурсів для боротьби набагато більше. Проте в кожній індустрії є свої правила і зрідка коли комерційна організація, що сподівається пережити важкі часи, відлякуватиме своїх клієнтів, викладаючи всі негаразди ситуації. Тож можна приготуватися до того, що шпарина в українських прогнозах є.

І в нього можуть запросто вмістити не надто врожайний рік, недостатню міцність дуже стійкої, за словами НБУ, банківської системи, більша частина якої державна і не може похвалитися міцними балансами, асоціальні настрої і, відповідно, поведінку громадян, непередбачуваний непрофесіоналізм влади і маса інших чинників, які, хоч і псували наше минуле життя, але не так явно, як це може статися після введення карантину.

До речі, погодьтеся, що наше буття місячної давності, з усіма його недоліками та труднощами, вже здається цілком стерпним, а після місяця-двох карантину почне і зовсім вабити до себе, назад у минуле, навіваючи приємні ситі спогади.

Ще один фактор, який складно врахувати – поведінка співгромадян. Навряд чи у аналітиків, що прогнозували наше майбутнє, є достовірні дані про кількість українців, які втратять роботу в Італії, Польщі, інших країнах і будуть змушені повернутися. Це залежить від того, що відбуватиметься з європейською економікою.

Хто зараз може сказати про це достовірно? Скільки буде звільнено людей всередині країни, на яких умовах, який підшкірний жир вони зуміли накопичити і скільки зможуть протриматися? Хто може відповісти, як поводитимуть себе українці в умовах паніки: почнуть купувати зброю та патрони, готуючись відбивати наскоки співгромадян, як у США, або навпаки – зможуть об’єднатися через наближення лиха, як це було у 2014-му? Як і наскільки сильно зміняться споживчі настрої?

Таких питань, на які зараз ні у кого немає відповідей, тисячі. І не тільки у нас, але і в усьому світі. Різниця тільки у тому, що в урядів розвинених країн є ресурси та бажання рятувати свій народ, що робить розвиток подій хоч трохи більш передбачуваним. У нас же немає політичної волі навіть для того, щоб схопитися за рятувальний круг, який готовий кинути МВФ.

Читайте: Пандемія коронавірусу: чи готова Україна до найгіршого сценарію

Чи означає це, що прогнози про майбутнє української економіки безглузді? Ні, у жодному разі. Завжди корисно послухати міркування хороших фахівців на важливу тему. Більш того, вони могли б і повинні були б стати потужним сигналом тим, хто у владі має ухвалювати державні рішення.

Біда тільки у тому, що ці наділені навряд чи щось прочитають, а якщо і прочитають, то не факт, що зрозуміють і зроблять належні висновки.

Тому викручуватися з нинішньої непростої ситуації, ймовірно, будемо самі. Хоча, може, так воно і надійніше, ніж під проводом людей, що живуть у стані повної професійної невизначеності.

Але, як казав знаменитий швейцарський психолог Карл Густав Юнг: Чим менший масштаб особистості, тим більше вона невизначена та несвідома, поки нарешті не зникає. Тож, надія є. Ось і живіть нею.

Автор: Іван Компан, викладач Единбурзької бізнес-школи.