Протести у Венесуелі: м’яка фаза державного перевороту

У Венесуелі розпочалася м’яка фаза державного перевороту, спрямованого на повалення Ніколаса Мадуро, влада якого ледве тримається останній рік. Легітимність Ніколаса Мадуро посипалася. Зараз ми побачимо ті процеси, про які я говорив в минулому році: опозиція за підтримки США і нових президентів Колумбії та Бразилії вийде на стежку війни, вже у відкриту.

Якщо їм вдасться переманити на свою сторону армію, Мадуро кінець. Поки що війська сидять в казармах та дотримуються нейтралітету.

Новини з Венесуели

Один з лідерів опозиції і глава венесуельського парламенту Хуан Гуаідо оголосив себе тимчасовим президентом країни.

Його негайно визнали США, Канада, Бразилія, Парагвай, Аргентина, Колумбія, Перу, Чилі та Гватемала. З юридичної точки зору, це нічого не означає, чисто політичний крок, спрямований на делегітимацію Мадуро і тиск на еліти в Каракасі.

Болівія заявила про солідарність з президентом Ніколасом Мадуро і підтримала його уряд.

Мексика продовжує вважати Мадуро законним президентом Венесуели. Вони заявили, що венесуельці повинні вирішити все через діалог.

Держсекретар США Майкл Помпео прямим текстом закликав венесуельську армію стати на сторону народу, а Мадуро до відставки. Віце-президент США Майкл Пенс також особливо не приховує: записав пряме відеозвернення, в якому підтримав опозицію.

Президент Венесуели Ніколас Мадуро звинуватив Штати в спробі державного перевороту, в принципі, тут все як завжди, нічого нового в його риториці.

Армія залишається в казармах і тримає нейтралітет. Опозиція закликала війська перейти на її бік та оголосити всім амністію.

Мадуро оголосив про повний розрив дипломатичних та політичних зв’язків з США і дав американським дипломатам 72 години, щоб покинути країну.

Поліція почала розгін демонстрантів, які заблокували головну вулицю Каракаса.

Що робити Україні

Визнавати нового президента чи ні?

В принципі, тут треба виходити з того, а чого ми цим хочемо добитися. Чи є у нас інтереси в Венесуелі? Ні. Чи є у нас системна і виразна політика відносин з Венесуелою? Ні.

Чи можемо ми собі дозволити грати в політичні ігри, в які зараз грають Штати та їх союзники? Ні.

Чи будемо ми раді поваленню уряду Мадуро? У сприйнятті громадськості – ймовірно, так. Для нас Мадуро – це не більше, ніж союзник Путіна, а такого сприйняття досить, щоб бажати йому всього поганого. Примітивно, але як є.

Чи буде вигідно нам повалення уряду Мадуро? У разі, якщо воно буде супроводжуватися збройними зіткненнями і хаосом, то ні. Якщо ж все пройде безкровно, нам ні холодно, ні жарко.

Відповідно, навіщо нам створювати зайві проблеми, втягуючись у цю боротьбу з визнанням, невизнанням якихось президентів або прем’єрів? Тим більше, знаючи, що там досить країн по обидва боки барикад. Наприклад, наш “друг” Туреччина підтримала Мадуро.

Однак існує юридична проблема. З точки зору міжнародного права визнання або не визнання президента нічого не означає. Тобто, це чисто політичний крок.

А в доктрині Естради, яку зараз поділяють більшість держав, взагалі йдеться, що подібне визнання – посягання на суверенітет інших націй та втручання у внутрішні справи держави.

Самопроголошення тимчасовим президентом з боку нікому не відомого Хуана Гуаідо – досить сумнівно з точки зору законодавства країни та міжнародних норм.

Так ось, щоб не опинитися в незручній ситуації через підтримку неоднозначних зізнань у Венесуелі, Україні взагалі не варто в це вплутуватися, особливо розуміючи, що завтра це може статися і з нами з боку Росії або кого-небудь ще, наприклад після виборів, як це було з Венесуелою.

Україна максимум може зробити наступне

По-перше, закликати до діалогу і заявити про те, що все повинно вирішуватися в рамках мирних переговорів і по букві закону.

По-друге, підтримати ініціативу Іспанії, Португалії, Франції, Італії та Нідерландів про формування контактної групи для діалогу по Венесуелі.

По-третє, взагалі не згадувати ніяких тимчасових президентів, маючи за плечима свої треш-історії з народними губернаторами та народними мерами.

По-четверте, закликати регіональні держави не допустити кровопролиття та скочування кризи в повномасштабну громадянську війну. Це найгірший сценарій для всіх, включаючи Європу.

Виходити за ці рамки я б не став. Зрештою, ситуація в Венесуелі – це регіональна історія з домішкою глобальної боротьби Штатів з РФ і Китаєм. Навіть більше з Китаєм. Таку гру ми поки що не тягнемо.

Автор: Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського Інституту Майбутнього.