Старі карти та погана координації: аналітики CIT про слабкість російської армії
Аналітики Conflict Intelligence Team викрили когорту проблем російської армії, яка стала очевидною під час повномасштабного вторгнення в Україну.
Згідно з рейтингом Military Strength Ranking, російська армія до початку повномасштабного вторгнення була другою за військовою могутністю у світі. Але її бліцкриг провалився і аналітики вказують на низку причин, серед яких низький бойовий дух, тотальна некомпетенція та корупція у верхівках.
Тотальний некомплект особового складу
Росія не мала потрібної кількості контрактників, щоб заповнити вакансії в нових дивізіях на кордоні з Україною. У результаті воювати відправили групу, яка наполовину заповнена строковиками, погано навченими та погано мотивованими.
Строковики заповнили ті військові спеціальності, які було нераціонально заповнювати контрактниками, зокрема з фінансових причин. Умовний водій бензовозу може отримувати від 50 тисяч рублів, але армія не хоче йому стільки платити, бо бензовозів багато – а це багато витрат. Тому, як пише CIT, краще взяти строковика та посадити його за кермо бензовозу, платити йому нічого особливо не треба. Схожа ситуація зі стрілками — їх також можна навчити за кілька місяців.
— Передбачалося, що якщо потрібно буде когось послати до Сирії чи Донбасу, то туди вирушать частини, повністю укомплектовані контрактниками, бо у “маленькому конфлікті” це завжди можна зробити. І армія Росії у таких маленьких конфліктах дуже непогано себе показувала, – зазначають аналітики.
На цій війні ситуація інша: армія не готувалася до війни, хоча на папері створювалися нові дивізії. В результаті виявилося, що Росія послала групу, яка наполовину заповнена погано навченими та погано мотивованими строковиками.
Великі проблеми з розвідкою цілей
В авіації та протиповітряній обороні (ППО) Росія повинна була мати певну перевагу. Ситуація з Маріуполем із масовим застосуванням артилерії та авіації — типова російська стратегія. Так було в Чечні та Сирії, інакше російська армія воювати не навчилася.
— За півтора місяці використано близько 1,5 тис. ракет, але для такої великої, 40-мільйонної країни, як Україна, це не дуже багато. Зі своїм завданням — придушити та знищити українські ППО, авіацію, командування — російські ракетні удари та авіація до кінця не впоралися, і стратегічне панування у повітрі завоювати не вдалося,
Аналітики підозрюють, що росіяни у розвідці керувалися старими даними, які були актуальні у кращому випадку до 2014 року, а в найгіршому — це ще радянські карти.
Фото: Depositphotos
На це вказують авіаудари по місцях, які дуже давно були військовими об’єктами. Зазначають, що в цьому плані доходить до курйозів, коли вони двічі били до миколаївського порту Ольвія, який уже давно перестав бути військовим, а зараз використовується для вантажних перевезень.
Погана координація
Під час повномасштабної війни росіяни продемонстрували кричущу відсутність координації між різними видами військ. Прикладом можна навести Одесу, коли морпіхи пішли по землі і їх розгромили біля Баштанки, а водночас десантники навіщось прилетіли до Одеси і почали там висаджуватися, не дочекавшись підходу сил по землі. Координації не відбулося — і ті, й інші зазнали поразки.
Ще один приклад – похід кузбаського ОМОНу на Київ. Ймовірно, очікувалося, що десантники займуть успішно аеродром Гостомель, туди сяде ще десант, цей десант увійде до міста, і ОМОН вже слідом за ним піде і допоможе підтримувати порядок. Однак десант нічого не взяв, навіть не мав можливості захопити злітну смугу. А ОМОН поїхав та був спалений на мосту через Ірпінь. Очевидно, їм ніхто не сказав, що Київ для них безпечний, або вони просто виконували той наказ, який їм було надано.
Ще одна проблема — відсутність єдиного командування операцією. Досі російські військові округи виступали поодинці без серйозної координації. Лише 8 квітня був призначений генерал Олександр Дворніков, який здійснюватиме операцію на ділянці Південь України – Донбас.
Низька якість екіпірування та постачання
У CIT зазначають, що українська територіальна оборона одягнена краще. А у Росії більш-менш якісно екіпірований спецназ. Армія має проблеми із зимовою формою – вона зроблена з матеріалу, який легко горить і не дуже ізолює тепло, зате це дешево. Відомо багато випадків, коли російські військові знімали з мертвих або з полонених українські зимові берці — таких у росіян немає.
Фото: Depositphotos
Є проблема з військовим спорядженням, яке західні країни постачали Україні попередніми роками: касками, бронежилетами, прицілами, перев’язувальними пакетами тощо. Наприклад, вночі на фронті в атаку ніхто не піде, бо вночі нічого не видно. А українські війська, до певної міри екіпіровані прицілами нічного бачення, можуть дозволити собі вести бойові дії у темряві. У Росії такі мають лише спецназівці.
Аптечки у російських солдатів 1970-х років, у них є бинт, знеболювальне, і все. Це відбувається тому, що сучасна аптечка коштує пристойних грошей, а радянська аптечка вже є на складі, її не треба купувати, все-таки, воювати армія не планувала.
Українська армія набагато більше встигає врятувати поранених. Вони мають сучасні кровоспинні, у них відпрацьовано процедуру евакуації поранених: все-таки українська армія так чи інакше воювала 8 років.
Корупція призвела до того, що російська армія опинилася у становищі української 2014 року: у них нічого не готово, техніка не їде і розумного постачання теж немає. Навіть їжі недостатньо, а частина прострочена.
Джерело: Важные истории