Страсбург, 24 червня. Засідання Парламентської Асамблеї Ради Європи затягується до пізнього вечора. Таке у стінах Ради Європи відбувається уперше. Депутати, немов у школі відпрошуються вийти із зали.
Утім, ані пізні дебати, ані необхідність доплачувати персоналу за нічну зміну – нічого не значать, коли на кону стоїть питання санкцій щодо Росії. Більша частина наполягає на їх скасуванні.
Після початку російської агресії в Україні ПАРЄ позбавило делегацію РФ права голосу, виступу та участі в засіданнях. Це вдарило по самолюбству Кремля, Москва відмовилась платити членські внески – а це майже 33 мільйони євро на рік, а також, пригрозила взагалі вийти з Ради Європи.
Читайте: Повернення РФ до ПАРЄ: Швеція приєдналася до протесту
5 років Україна вдало відбивала спроби Росії підкилимно домовитись з європейцями про скасування обмежень, спробували це зробити і на нинішній сесії.
Дивіться відео: Зняття санкцій з Росії вперше після початку війни в Україні
Українські депутати, сподіваючись що західні депутати не витримають і перенесуть розгляд санкцій внесли на голосування 226 правок: так би мовити, заспамили асамблею.
Та Росію, схоже, хотіли будь-якою ціною затягнути в ПАРЄ. Розгляд усіх зауважень швидко закінчили, і не на користь України.
Київ цього разу у Страсбурзі бій програв. 118 голосів за зняття санкцій, 62 проти. Росію повернули до ПАРЄ. І на майбутнє, асамблея позбавила себе навіть права накладати санкції на будь-які делегації. Росіяни тієї ж ночі вилетіли з Москви до Страсбургу. В стінах ПАРЄ опинились і депутати із санкційного списку Євросоюзу, для них зробили виключення.
Один з найодіозніших – однопартієць скандального російського політика Жириновського Леонід Слуцький. Торік він став фігурантом секс-скандалу, його звинуватили у домаганні двоє західних журналісток та телепродюсер з Росії. Тепер Слуцький і ще 17 членів російської делегації цілуються та обіймаються вже із союзниками в Асамблеї.
Як мед так ложкою – вирішили росіяни і спробували перевірити чи зможе Європа ще більше прогнутись. Висунули Слуцького на посаду віце-президента ПАРЄ.
Достатньої кількості голосів він не набирає. У цей же час українська делегація спробувала вдруге опротестувати російські повноваження посилаючись на нелегітимність депутатів РФ.
Асамблея відправила це питання на розгляд експертів так званої Венеційської комісії. Українські депутати в знак протесту залишили ПАРЄ. Разом з ними демарш оголосили парламентарі ще 6 держав – Словаччини, Польщі, Грузії та країн Балтії.
Цей крок посилає дуже неправильний сигнал країні, яка вдалася до збройної агресії та прагне дестабілізувати демократію в Європі.
В обмін на зняття санкцій Росія мала погасити всі борги перед Радою Європою – 70 мільйонів євро, допустити до Криму моніторингову місію і звільнити українських моряків затриманих 2018 року в Керченській протоці.
Цього тижня спливав термін, який міжнародний морський трибунал давав Росії для звільнення полонених моряків. В результаті Москва усіх, як кажуть, кинула – українців не відпустила, а тільки підсунула Києву ноту МЗС.
Росія для збереження обличчя запропонувала Україні повернути моряків, але тільки за умови, яку Україна не може прийняти – прийняти російський судовий процес і опосередковано визнати окупацію Криму.
Утім відповідь міністра викликала обурення у Володимира Зеленського. Чому Клімкін відповів Москві не порадившись з президентом. Обурення Зеленського поділяють і експерти-міжнародники, які радили б не поспішати із відповіддю і можливо почати переговори.
Яка з стратегій була б кращою – поки сказати однозначно не можна. Але в чому міністр Клімкін і президент Зеленський сходяться напевно так, це в тому, що Брюсель і Москва ведуть переговори за спиною України, без її участі.
Це саме відбувалося і у випадку з поверненням Росії до ПАРЄ. Президент Зеленський підтвердив, що про зняття санкцій з країни-агресора вирішено було вже давно. Задовго до його зустрічей з президентом Франції і канцлером Німеччини.
Путін відреагував на все в притаманному йому зухвалому стилі, але вперше заговорив про можливий обмін полонених моряків на росіян, арештованих в Україні.
Зі Страсбурга для консультацій був терміново відкликаний посол України при Раді Європи.
Дмитро Кулеба пропонує у відповідь закрити в Україні Офіс Ради Європи та не допустити представників організації спостерігачами на вибори. Але рішення ще не прийняте.
Та головне, за словами посла, громадська думка в західних країнах поки на українському, а не російському, боці. Шпальти провідних видань не цураються заголовків про зраду Європи. А цього на Заході не можуть не враховувати.
Нагадаємо, що держави, які проголосували проти повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи, мають намір підготувати спільну резолюцію щодо відповідного рішення Асамблеї.
