Боротьба з корупцією скасовується? Що розглядав КСУ і до чого це призведе

27 жовтня у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Конституційний суд скасував відповідальність за незаконне збагачення, а також низку інших антикорупційних положень.

Нині немає точної інформації про те, що саме скасував суд, однак дехто вже називає це наступом на боротьбу з корупцією.

Також проблеми можуть виникнути і з НАЗК, яке нібито позбавили повноважень рішенням суду.

Та чи справді рішення Конституційного суду створять проблеми у боротьбі з корупцією?

Матеріал написаний до публікації рішення Конституційного суду щодо закону Про запобігання корупції.

Рішення за завісою

27 жовтня на розгляді Конституційного суду опинилася справа про неконституційність положень закону Про запобігання корупції за поданням 47 народних депутатів.

Більшість з цих нардепів – члени фракції Опозиційна платформа – За життя, яка добре відома українцям за просування проросійських поглядів.

За інформацією екс-народного депутата Сергія Лещенка, розглядалися положення про систему електронних декларацій та позбавлення НАЗК повноважень.

– На закритому засіданні у вівторок КС проголосував за скасування ст. 366−1 Кримінального кодексу (недостовірне декларування), незаконного збагачення, електронного декларування, повноважень НАЗК, – повідомив Лещенко.

Основними доводами у поданні народних депутатів було те, що в деклараціях необхідно вказувати майно членів сім’ї, людей, які проживають спільно з ними, що нібито дає змогу збирати, зберігати та використовувати конфіденційну інформацію.

На думку народних депутатів, створюється можливість для “переслідування за політичними та іншими ознаками”. Також нардепи вбачають проблеми у визначенні обґрунтованості, виявленні, арешту та стягнення активів, які вважатимуться незаконно надбаними.

У прес-службі Конституційного суду вже повідомили, що засідання стосувалося розгляду законів:

• Про прокуратуру;
• Про Національне антикорупційне бюро України;
• Про запобігання корупції;
• Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
• Про Державне бюро розслідувань.

Представник Верховної Ради в Конституційному суді Ольга Совгиря вже заявила про те, що через рішення КСУ Україну можуть втягнути у міжнародний скандал, адже його ухвалювали з низкою процесуальних порушень.

Цікаво, що в день ухвалення рішення представник Конституційного суду Олександр Тупицький зустрічався з дипломатичними представниками ЄС, США та Японії.

– Ми обговорили низку питань, що становлять взаємний інтерес, зокрема важливість прозорості та збереження висот, досягнутих після Революції Гідності 2014 року, – написав голова Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас.

Наслідки рішення

Звичайно, нічого хорошого відповідне рішення не несе. Більшість справ, які вже відкриті за декларування недостовірної інформації, просто закриють.

У коментарі Фактам ICTV адвокат Іван Ліберман заявив, що тут йтиметься саме про справи, рішення в яких не набуло чинності.

– Ті вироки, які не набрали законної сили, переглядатимуться. Можливо навіть скасовуватимуться. Йдеться про вироки, які знаходяться на стадії оскарження.

В тих справах, які слухаються в суді першої інстанції, захисники можуть посилатися на рішення Конституційного суду. Якщо будуть законні підстави, то й такі справи можуть закрити, – розповідає Ліберман.

Цілком імовірно, що й справи, в яких лише йдуть досудові розслідування, будуть закриті. Але в тому разі, якщо рішення КСУ стосуватиметься безпосередньо роботи правоохоронних органів.

З рішенням щодо НАЗК ситуація складніша, адже необхідно побачити рішення Конституційного суду, щоб точно сказати, який вплив воно матиме на агентство.

Хоча у КСУ й кажуть про те, що рішення набирає чинності з моменту ухвалення, Ліберман вважає, що необхідно звернути увагу на те, чи стосуватимуться окремі його положення діяльності НАЗК до розгляду відповідного подання.

– Потрібно ретельно вивчити документ Конституційного суду, адже закон зворотної сили в часі не має. Тобто з якого моменту він набирає чинності. Чи коли вони його ухвалили, чи в самому рішенні є якісь посилання на минулий час і з того часу повноваження певних посадовців НАЗК можуть бути поза законом, – каже адвокат.

Щонайменше дивно, що на “неконституційність” антикорупційний законів звертають увагу лише зараз, адже деякі з них існують вже близько шести років.

І більшість законів підтримували в ЄС, що також додає впевненості у правильності руху України щодо антикорупційних ініціатив.

Оскільки окремі положення законів визнані неконституційними, то владі доведеться шукати нові шляхи притягнення до відповідальності корупціонерів.

За словами Лібермана, зробити це можна буде лише ухваливши нові законопроекти, адже рішення Конституційного суду не підлягають оскарженню. Залишається сподіватися, що в них не знайдуть жодних положень, які суперечать основному закону.

Та на їх ухвалення все одно знадобиться немало часу.

Швидка реакція

Звичайно, це рішення Конституційного суду, ще до публікації повного тексту, привернуло увагу Офісу президента.

В ОП вкотре заявили про прагнення України зменшувати толерантність до корупції, для чого й була запроваджена не лише система електронного декларування, але й відповідальність за внесення завідома недостовірної інформації.

– На жаль, в Україні все ще є “бізнесмени від політики”, які не можуть стерпіти, що спосіб їхнього життя, майно та доходи мають бути під контролем, а отже – чесними.

Але, незважаючи на протидію, відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або, в крайньому разі, поновлені. Жодного відступу в антикорупційній роботі не допускаємо навіть гіпотетично, – йдеться у повідомленні Офісу президента.

Фактично залишати рішення КСУ без відповіді не збираються і зроблять все для того, щоб посадовці й надалі декларували свої статки й несли відповідальність за приховування відповідної інформації.

Для цього глава держави збирається подати новий законопроект, який, найімовірніше, стане одним з пріоритетів Верховної Ради.

Водночас у Національному агентстві з питань запобігання корупції, заявляють про те, що рішення КСУ ухвалювали в інтересах окремих суддів.

Так, ознаки декларування недостовірної інформації виявили у Ірини Завгородньої та Сергія Головатого, які є членами Конституційного суду.

– Це порушення ст. 366–1 Кримінального кодексу України. Сьогодні (27 жовтня, – Ред.) судді голосували за визнання цієї статті неконституційною.

Це свідчить про наявність у Завгородньої та Головатого конфлікту інтересів під час участі в ухваленні рішення. Закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов, – повідомили у прес-службі НАЗК.

Тобто можна ставити під питання об’єктивність рішення КСУ.

Питання боротьби з корупцією дуже гостро стоїть після Революції Гідності і Україна робить все, щоб знизити рівень сприйняття корупції та очистити державу.

Тому усі подання щодо антикорупційних ініціатив потрібно розглядати дуже прискіпливо. Так, поки важко сказати, чи справді в законах були порушення основного закону.

Але в народу України точно виникнуть запитання про те, чому антикорупційні ініціативи скасовують через стільки років, а після – у міжнародних партнерів.

Та поки варто дочекатися публікації рішення, щоб повністю оцінити ситуацію.

Владислав Бомбела