Удари дронів по російських НПЗ знаменують новий етап війни – Bloomberg

Боротьба України проти Росії вступила в нову фазу. Українські безпілотники уражають російські нафтові об’єкти на глибині до 2 тисяч кілометрів.

Про це повідомляє Blomberg.

Зазначено, що цього року було успішно атаковано щонайменше дев’ять великих нафтопереробних заводів РФ. За деякими оцінками, на цей час зупинено 11% загальної потужності країни-агресора.

– Оскільки конфлікт на лінії фронту змінився на користь Москви, кампанія безпілотників стає ключовим елементом оборони України — як за символікою, так і за стратегічними цілями, – зазначає агентство.

Такі удари дають Києву можливість проникнути вглиб російської території та завдати шкоди промисловості, що має вирішальне значення для воєнних зусиль Кремля та забезпечення як постачання палива окупаційним військам, так і потік нафтодоларів.

Водночас попри те, що кампанія з дронами стала історією успіху для української армії, вона є потенційним джокером для світових ринків і західних союзників Києва. Останніми днями міжнародні ціни на нафту неухильно зростають на тлі побоювань, що атаки, які наразі завдали значної шкоди, одного разу можуть зруйнувати великий експортний об’єкт.

Вплив на РФ ударів по НПЗ

До середини лютого атаки безпілотників пошкодили п’ять нафтопереробних заводів. Одразу після цього Росія на пів року заборонила експорт бензину, щоб забезпечити достатні внутрішні поставки напередодні сезонного підйому попиту.

– Українські лідери, схоже, відчувають, що навіть якщо вони продовжуватимуть оборонятися, вони повинні мати можливість продовжувати завдавати болю Росії, – сказав Пітер Шредер, колишній старший аналітик з питань Росії в ЦРУ США.

За його словами, те, що починалося як значною мірою символічна спроба, зокрема минулорічна атака безпілотників на Кремль, перетворилося на “узгоджену кампанію з завдання шкоди стратегічній цілі”.

Як Україні вдалося виробити дрони для атак

За словами виробників дронів, які розмовляли з Bloomberg, цей успіх прийшов непросто. БпЛА мали бути сконструйовані таким чином, щоб подолати російські перешкоди та використовувати навігацію на місцевості або візуальне позиціонування, яке не потребує електронних засобів зв’язку після запуску.

Окрім того, їм потрібно працювати на відстані до 1000 кілометрів, а також нести доволі великий вибуховий вантаж, щоб завдати значної шкоди об’єктам, побудованим так, щоб бути стійкими.

Друга хвиля

Українська кампанія безпілотників показує, що Київ не обмежується виключно лінією фронту, а й виконує свої завдання на морі та глибоко в тилу ворога, сказав Bloomberg 12 березня глава СБУ Василь Малюк.

Того ж дня почалася друга хвиля атак дронів, що пошкодили деякі з найбільших нафтопереробних заводів Росії — НОРСІ у Нижньому Новгороді та Рязань під Москвою. Зробивши кілька спроб, безпілотник не зміг завдати удару по нафтопереробному заводу Сургутнафтогазу в Кіришах – ключовому об’єкту на узбережжі Балтійського моря, що виробляє пальне переважно на експорт.

Як вплинуть удари на ціни

Шквал атак викликав стрибок цін на бензин і дизельне пальне на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі, хоча вартість пального на заправних станціях у Росії мало змінилася.

РФ, можливо, доведеться перенаправляти більше сирої нафти на експорт через вплив на темпи її переробки, зазначав перший заступник міністра енергетики РФ Павло Сорокін.

За межами Росії нафтовий ринок продемонстрував лише скромну реакцію на атаки безпілотників, незважаючи на статус країни як великого експортера.

Ситуація може змінитися, якщо українським безпілотникам вдасться вивести з ладу Кириші, що потенційно зупинить виробництво близько 150 000 барелів на добу дизельного пального, призначеного переважно для експорту. Нафтові ринки можуть відчувати ще більше хвилювання, якщо Київ почне націлюватися на головні російські експортні нафтові термінали на Балтійському або Чорному морях.

– Якби Україна хотіла посилити свій тиск на доходи РФ від нафтопереробки, вона б націлилася на ключову інфраструктуру терміналів для експорту в портах Приморськ або Новоросійськ. Однак це призведе до подальшого тиску на відносини із західними союзниками, оскільки вплив на світові ціни на нафту та нафтопродукти буде суттєвим, — сказав директор з досліджень у консалтинговій компанії Wood Mackenzie Ltd Марк Вільямс.

Наразі українська кампанія безпілотників зосереджена виключно на економічному впливі на Росію — перешкоджанні здатності країни переробляти сиру нафту на пальне та зношенні її ППО.

Використання дронів у війні

Атаки БпЛА – це, по суті, нова форма війни на виснаження, коли ці системи розгортаються у величезних обсягах проти стратегічних об’єктів, заявив Серра-Мартінс із американської компанії Terminal Autonomy.

– Безпілотники розроблені як недорогі та одноразові, тобто ракети з російських систем протиповітряної оборони можуть коштувати в 40 разів дорожче, ніж літак, на який вони націлені. Навіть якщо безпілотники будуть збиті, це все одно економічний виграш, – сказав він.

Атаки також мають психологічну мету, сказав інший виробник безпілотників, який побажав залишитися анонімним. Пропаганда Москви намагається змусити своїх громадян забути, що нація перебуває у стані війни, але довгі черги на АЗС перенесуть реальність конфлікту в їхнє повсякденне життя.

Безпілотники стають дедалі важливішим елементом у військовій стратегії України, але вони не можуть замінити сучасну зброю НАТО, наголосили кілька відомих бізнесменів, які допомагають фінансувати їх закупівлю.

Київ змушений покладатися на ці безпілотні апарати, тому що його союзники не бажають надавати ракети великої дальності, здатні знищувати цілі в глибині Росії, побоюючись ескалації.

На додачу до цього, багатомісячна затримка американської військової допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів США в Конгресі призвела до того, що Україні дедалі більше бракує навіть основних боєприпасів, таких як артилерійські снаряди.

– Кампанія проти російської енергетичної інфраструктури засвідчує, що Київ може продовжувати завдавати певного болю. Але навряд чи це матиме стратегічний вплив на перебіг війни, — сказав Шредер, колишній аналітик ЦРУ, який зараз є помічником старшого наукового співробітника Центру нової американської безпеки у Вашингтоні.

Як далі розвиватиметься кампанія БпЛА

Більше ніж через два роки після вторгнення Росії в Україну, з військовими невдачами на лінії фронту та коливанням підтримки з боку західних союзників, успіх українських атак на нафтопереробні заводи свідчить про те, що кампанія безпілотників триватиме.

– Ці тижні продемонстрували багатьом, що російська військова машина має вразливі місця, яких ми можемо досягти за допомогою нашої зброї. Україна тепер завжди матиме ударну силу в небі, – сказав президент Володимир Зеленський 16 березня.

З кожним місяцем цього року у збройних силах Києва буде все більше безпілотників, які діятимуть на території Росії, сказав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

– Це буде безпрецедентна кількість дронів дальньої дії, – зазначив він.

Атаки на НПЗ у Росії

У ніч на 13 березня безпілотники атакували одразу три нафтопереробних заводи – у Рязані, Кстово (Нижньогородська область) та Кіришах (Ленінградська область).

Bloomberg писав, удари по НПЗ на території Росії паралізували 12% нафтопереробних потужностей країни-агресора.