
Про це пишуть Вести.
Українці скаржаться, що в один момент несподівано для себе виявили, що їх платіжна картка заблокована.
– Вчора мені прийшло повідомлення про те, що моя карта Укргазбанку заблокована. Я подумала, що це шахраї, і передзвонила в банк. Але там мені сказали, що карту заблокував банк, а мені, щоб продовжити користуватися рахунком або зняти гроші, необхідно прийти з документами у відділення. Це при тому, що я оформляла карту два місяці тому і ніяких повідомлень не приходило, – розповіла Валерія Іонова.
Така ж доля спіткала і клієнтів Ощадбанку і Приватбанку.
Правда, у випадку з Приватом, клієнти відзначають, що почали отримували повідомлення з проханням прийти в банк заздалегідь або відправити скан копії необхідних документів online.
Інші ж банки питанням повідомлення своїх клієнтів, мабуть, просто не ставили.
В Укргазбанку підтвердили, що дійсно почали перевірки своїх клієнтів. Але відзначають, що це не їхня забаганка, а вимога НБУ.
– У зв’язку з постановою №417 ми повинні щорічно перевіряти дані клієнтів. Тому, якщо людина не з’явиться в банк, ми дійсно заблокуємо її рахунок, – відзначили в Укргазбанку.
За словами радника президента Асоціації українських банків Олексія Куща, вимога НБУ про перевірку клієнтів вступила в силу ще в 2015 році, але зараз банки почали активніше його виконувати.
Читайте: Долар по 50! Гривні дали тривожний прогноз
– Однією з причин, яка змусила фінустанови активно перевіряти своїх клієнтів, стала боротьба з дропами і фейковими ФОПами. Останнім часом ці явища набули широкого масштабу, – зазначає Кущ.
Дроп – це сленгове визначення людей, які продають злочинним угрупованням свої банківські карти (разом з SIM-картою) і право на їх використання. За це, в залежності від домовленостей, дроп отримує винагороду від 1 тис. до 2 тис. грн на місяць. Вартість самої карти будь-якого українського банку на чорному ринку становить $100. Такі карти в основному використовують наркоторговці, шахраї та інші особи для більшої анонімності своїх операцій.
Нарівні з цим, за словами Куща, в Україні активно продаються фейкові ФОП (фізична особа підприємець).
– Принцип схеми такий само, як і з банківськими картами. Людина оформляє на себе ФОП і пише довіреність про передачу прав на здійснення всіх операцій, включаючи банківський рахунок, – зазначає Кущ.
За словами юриста Ростислава Кравця, банки дійсно мають право перевіряти клієнтські дані. Але, згідно із законом, робити вони це можуть не частіше ніж раз на рік.
– Багато державних банків, в основному великих, часто нехтують цим і проводять такі перевірки проти правил, коли їм захочеться. У такій ситуації можна йти до суду і відстоювати свої права. Але, з огляду на терміни, легше прийти в банк і написати заяву про закриття рахунку і забрати свої гроші, – зазначає Кравець.
У свою чергу, за словами Куща, найбільшу увагу банки зараз приділяють тим клієнтам, які ведуть себе підозріло.
– В основному моніторинг проводять за тими картками, де відразу ж після зарахування коштів гроші переводяться в готівку в банкоматах, при цьому по карті немає розрахунків в магазинах. Такі карти відразу ставляться на додатковий контроль, і людей змушують частіше проходити ідентифікацію, – зазначає Кущ.
Ще однією причиною для блокування карти можуть стати “дивні” доходи.
– Це теж вимога НБУ, згідно з якою банк може не тільки зупинити підозрілу операцію з переведення великої суми коштів, але і заблокувати карту, – каже Кущ.
У цій категорії під підозру в першу чергу потрапляють фрілансери і ті, хто не має постійного місця роботи.
Раніше шахраї знайшли інший спосіб крадіжки грошей з пластикової карти. Вони дзвонять жертвам з банківських номерів, використовуючи так звані віртуальні АТС. Підвищити рівень довіри їм допомагає база даних клієнтів банків.