Тридцять років минуло з дня Чорнобильської трагедії. Усі ці роки шукають правди і дослідники, і журналісти, і письменники, і музиканти. Аварія фактично народила цілий пласт мистецтва.
На виставу Сталкери у Молодому театрі знову не дістати квитків. Ажіотаж уже другий сезон. Баба Пріся та її родина, що, здавалося, живе поза реальним світом у зоні відчуження раптом стала глядачеві найріднішою людиною. Бо у кожного в душі свій Чорнобиль.
Автор гучної п`єси Павло Ар`є вже дорослим поїхав у зону відчуження, яка стала для нього порталом в інший світ, де люди живуть за законами природи.
Історія про бабу Прісю, яка боронить свій світ, життєствердна. Такі ідуть на зміну творам про саму катастрофу, про подвиг ліквідаторів, про роз’єднані через аварію родини. За тридцять років виник цілий пласт мистецтва на тему Чорнобиля.
Читайте: 30 років Чорнобилю: спецпроект Фактів
Найтитулованіший український кінорежисер Мирослав Слабошпицький колись працював у зоні відчуження репортетом при МНС.
– Це наш національний бренд та відоміший ніж Динамо Київ може, відоміший, ніж брати Кличко, тому що з Чорнобиля почалася Україна до певної міри, – розповідає Мирослав Слабошпицький.
А кіносвіт вразив його короткометражний фільм про будні мешканців зони Ядерні відходи. Тепер Мирослав знову знімає у зоні повнометражну картину – про сучасників.
Письменника Маркіяна Каміша можна було б назвати сталкером: він виходив зону вздовж і впоперек, часом бере з собою туристів. Та сам він називає себе Колумбом.
Про саму катастрофу Маркіян знає не з чуток: його батько теж ліквідатор. Та нині, як й інші сучасні митці, прагне змінити погляд на Чорнобильську зону з ретроспективного погляду на сучасність. Такий у його романі Оформляндія або прогулянка у зону.
Свій новий альбом Відлік присвятила Чорнобильскій темі і популярна Онука. Її батько теж ліквідатор.
Факти пропонують вам пройти тест: що ви знаєте про аварію на ЧАЕС.