Робота у Польщі: на яку посаду і зарплату можна розраховувати без знання мови
Від початку повномасштабної війни в Україні Польща прийняла найбільше наших співвітчизників – за оновленими даними ООН, з 5 млн українців, які виїхали за кордон, більше 3 млн зупинилися у сусідній Польщі.
Уряд країни створив одні з найсприятливіших умов для українських біженців. Зокрема, максимально спростив умови працевлаштування для українців, які перетнули кордон після 24 лютого.
Відтоді понад 970 тис. українців у Польщі вже отримати РESEL – податковий та реєстраційний номер для ідентифікації людини. Майже 80 тис. вже офіційно працевлаштовані.
Офіційне працевлаштування, які документи потрібні
Для початку громадянам, які приїхали у Польщу і планують залишатися у країні, потрібно легалізувати перебування.
Можна оформити статус біженця або ж податися на тимчасовий захист. Отримання статусу біженця – тривала процедура, кандидати не зможуть працевлаштуватися, поки не отримають відповідний документ, а це шість місяців.
Щоб не гаяти часу і одразу працювати, краще податися на тимчасовий захист. Для цього потрібно отримати персональний номер PESEL – це свого роду перепуска у соціальне життя країни, можливість безперешкодно користуватися послугами системи охорони здоров’я, соціальної допомоги, працювати або навіть створити власну компанію в Польщі.
Щоб отримати PESEL, потрібно подати відповідне клопотання у муніципалітет міста або в управління ґміни, на території якої перебуваєте, обов’язково впродовж 60 днів від дати в’їзду на територію Польщі.
Для оформлення заповнити відповідну заяву, принести документ, що посвідчує особу, та кольорове фото. Громадянин, який отримав PESEL за процедурою тимчасового захисту, може легально перебувати на території Польщі вже не 90 днів, а 18 місяців. І одразу працевлаштовуватися без дозволу на роботу, який був обов’язковим для українців до 24 лютого.
Де шукати роботу
І до початку повномасштабної війни в Україні Польща була лідеркою серед трудових мігрантів українців, тому є величезна кількість ресурсів, де можна шукати роботу.
Серед популярних польських – Pracuj.pl та Praca.pl. На смартфон можна встановити додаток ePraca. Є вакансії від польських роботодавців на українських сайтах з пошуку роботи. Також можна скористатися безкоштовними послугами польських центрів зайнятості.
Утім, як і в мирний час, слід бути обачним, аби не потрапити на гачок шахраїв.
Юристи наголошують: обов’язково з роботодавцем потрібно укладати письмовий трудовий договір, інакше за законами Польщі ви працюєте нелегально.
Перш ніж підписати трудовий договір, обов’язково ознайомтеся з його пунктами, попросіть когось перекласти документ українською. У жодному разі роботодавець не має права забирати ваші документи, лише робити копії.
Які вакансії є у Польщі
Багато українських чоловіків повернулися з-за кордону боронити Україну від агресора, тож у Польщі нині катастрофічно бракує чоловічих рук.
За даними агенцій із працевлаштування, 70% вакансій на польському ринку праці орієнтовані саме на чоловіків – це будівельна, автомобільна галузі, важка промисловість.
Відтак, серед вільних вакансій багато:
- вантажників (10-15 злотих/год);
- будівельників (20-25 злотих/год);
- зварювальників (20-25 злотих/год);
- електриків (20-30 злотих/год).
Натомість серед жінок, які здебільшого переїхали в Польщу за останні два місяці, величезна конкуренція.
На одну вакансію можуть претендувати до 20 жінок з України, кажуть в агенціях з працевлаштування. Без знання мови жінки у Польщі можуть влаштуватися на такі вакансії:
- працівник на склад (10-15 злотих/год);
- працівники на сезонний збір врожаю (10-15 злотих/год);
- працівники на виробництво (20 злотих/год);
- клінінг (до 15 злотих/год);
- кухар/офіціант (20 злотих/год);
- швея (15-20 злотих/год).
За даними міністерства сім’ї, наразі у Польщі вже працевлаштувалися 69,2 тис. громадян України, 76% жінки. Половина з них працевлаштувалися для виконання простих робіт. Менше 14% отримали роботу на промислових підприємствах, 10% – працівники сфери обслуговування та продажів, 8,5% знайшли роботу в офісі.
Найбільше наших співвітчизників працевлаштувалася в Мазовецькому воєводстві, Великопольщі та Нижній Сілезії.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду Відродження у межах проєкту Українці в Польщі. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду Відродження.
