Від вітчизняних новин не пре. Кожен високий візит уже перестав бути просто високим візитом. Він став піар-візитом.
Українські політики нарешті зрозуміли те, що їм довго намагалися втовкмачити журналісти. Замість того, щоб ховатися, треба сказати пресі бодай щось, і мас-медіа вже їх полюбить.
Зміну менталітету вітчизняного політикуму можна порівняти із вибухом сексуальності на пострадянських теренах. Це була не еротика. Справжня порнографія.
Чиновники ж із цнотливих та сором‘язливих, а часом, хамуватих, перетворилися на справжніх піар–гігантів. Перша ластівка – 2008-го, коли поет Віталій Журавський, екс-радник Черновецького, екс-замміністра освіти та екс-викладач музики у дитсадку, раптом заявив: він зміг дозволити собі дорогу іномарку. І цим навіть сподобався – отже ж – чувак не бреше! І питань нема.
Нинішні ідуть далі. В суботу Сергій Тігіпко поїхав смакувати кашку з щойно відігрітим бомжем. Проект наметів, які мусять рятувати знедолених від холодної зими, запустили Міністерство з надзвичайних ситуацій, Червоний Хрест і сам Тігіпко, який нібито підписав якусь відповідну ухвалу. До бомжів у намет він завітав після відвідин дитмістечка у Броварах. Теж нібито гарна подія. І діточок вислухав, і подарунки привіз, і сюжети виглядали симпатично. А коли за два дні до іншого дитпомешкання вирушив уповноважений Президента з прав дитини Юрій Павленко, в голову стали закрадатися різні думки. Може вони й не піаряться. Може залишилися подарунки від Нового Року? А може дійсно потужно дбають про дітей?
Давайте цього разу їм повіримо! А то на журналістів уже давно гострять зуби. Все вони обсміюють, у всьому сумніваються, скрізь щось шукають.
Та краще б вони просто працювали – тихенько і без камер. А нам би просто надсилали повідомлення. Отут – вже краще – підіть – самі перевірте. А в списках – щоб побільше об‘єктів.
Хоча… тоді новини теж стануть нецікавими.