Книга Дена Брауна: “Джерело” натхнення або незабутнє інтерв’ю

Агент Дена Брауна підтвердив отримання скайп адреси. Чекають дзвінка 3 червня о 16:00. Таке неочікуване повідомлення прийшло від колеги. Вона домовилася про інтерв’ю, та вже мала їхати в АТО. В голові лише промайнуло — той, що написав “Код да Вінчі”? Точно, всесвітньовідомий американський письменник. Полюбляє усілякі містичні загадки.

Ден Браун вже на зв’язку? Легка усмішка. Та видно, що трохи нервує. Підправляє камеру на ноутбуці, сідає рівненько. Запевняє, — прекрасно нас чує, — починаємо.

Ви знаєте як звучить назва вашої нової книги “Origin” українською? — Ні, скажіть мені — хотів би почути!” Ого — яка реакція! Кажу — “Дже-Ре-Ло.” Думала доведеться просити його спробувати повторити, а він — сам промовив: “ДьЖье-Рье-Льо”. Окей. Треба сказати комплімент. “Ви — здібний учень!”. Розсміявся. Видно, що йому приємно.

То чому вирішили продовжити пригоди Роберта Ленгдона? Відповідає одразу. Не задумується: “Та ж я просто сам люблю усе те, що мій головний герой: мистецтво, історію, коди й секрети”.

Каже: “Написання книг — можливість досліджувати цікаве, хороший привід вчитися”. Ніби трохи виправдовується. Найважчий епізод книги? — “Фінал. Я був щасливий, коли почув, що читачам сподобалося”. Йому важливо, що про нього думають.

Розмова наче бурхливий потік. Питання — відповідь, питання-відповідь.

Що врятує людство? — “Наука разом з мораллю і філософією”. Релігія зникне? — “Людям треба у щось вірити. Та релігія має розвиватися разом зі світом. І зміниться кардинально — вже років за 20-50”.

Говорить впевнено — ніби побував у майбутньому і все розвідав. Серйозні теми. Треба трохи розрядити напругу. Спробую пожартувати: “А яку фейкову новину ви приховали у книзі “Джерело”? Розкрийте мені секрет — обіцяю, нікому не розкажу”. І легендарний письменник Ден Браун просто таки розреготався. Наче сидів удома на дивані і анекдот прочитав.

Читайте: Творець Інферно Ден Браун відправиться до України

Та за кілька секунд він уже зосередився і серйозно пояснював: “Фейки — дуже небезпечна тенденція. Та ми зможемо її подолати. Треба ретельно обирати джерела інформації”. Не повчав, а якось застерігав та водночас намагався вселити оптимізм. “Сучасні технології, — це суміш добра і зла. Та треба бути відкритими до всього нового. Думати, що усі мають бути однаковими — ось, де справжня небезпека”. У його погляді — природній спокій. Наче впевненість, що зумів розгадати таїни безмежного Всесвіту.

Прохання: “Сформулюйте одним реченням відповідь на головне питання своєї нової книги”. Не розсердився. Лише злегка підняв брови і натякнув, що добряче над цим мізкував.

“То звідки ми й куди прямуємо?” — “Вау! Мені знадобилося 400 сторінок, щоб це пояснити. Гаразд, спробую”. І зізнався: “Ми не знаємо куди йдемо”.

І далі спокійно реагує на здавалося б провокативні питання: “А як щодо критики, а Ватикан вже висловив обурення з приводу ваших релігійних припущень, а нові книги не так добре продаються?” Критику він, бачте, любить. Запевняє: це шлях до діалогу. Ватикан наче поки мовчить, а книги добре, що хоч трохи купують і читають в епоху телебачення й інтернету.

Усе так легко. Коротко й по суті. Ледь встигала подумати — про що питати далі. Телевізійники у таких випадках жартують, “говорив синхронами”. Це Означає, що людина відповідала чітко й конкретно. Мріють про таких спікерів. Хотілося говорити ще і ще. Про все. Питати і слухати.

Руки трохи тремтіли ще кілька хвилин після інтерв’ю. І чого було переживати? Та хто ж знав, що культовий письменник говоритиме зі мною, наче із давнім другом?!

“Може приїдете в Україну? В нас так багато таємничих місцин!” Виявилося, Браун давно подумував про поїздку до України. Чудово. Ми вже чекаємо! До зустрічі в Києві, Дене!

Автор: журналіст Фактів ICTV