Мета інтерв’ю – нагадати як “краще жилося при Януковичу”.
Так директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов прокоментував ВВС останнє інтерв’ю екс-президента України.
Ключові тези інтерв’ю Януковича стосуються того, що він начебто не був прибічником силового розгону Майдану і наказу про силові дії не давав.
Поява самого інтерв’ю пов’язана з поданням до Конституційного суду законопроекту про позбавлення його звання президента, адже там ідеться про злочинні дії.
Читайте: Янукович перейшов на бік страусів: фотожаби на інтерв’ю
Думаю, Віктор Янукович поступово буде дедалі більше з’являтися в інформаційному просторі для того, щоб на тлі сьогоднішньої економічної кризи і падіння рівня життя нагадати, як “краще жилося при Януковичу”.
Ще одна мета інтерв’ю – підштовхувати лідерів так званих “ДНР/ЛНР” до поступок. Москва дає їм сигнал про те, що бойовиків і людей війни, які сьогодні тримають там владу, можуть замінити на старих перевірених донецьких кадрів.
Загалом можна говорити про те, що від часу останньої появи Віктор Янукович став більш впевненим. Оговтався від шоку.
Тим більше, якби у нової української влади були якісь серйозні успіхи, у Януковича було би менше впевненості і навряд чи його б випускали в ефір. Але труднощі України, ситуація з нинішнім реформаторським хаосом додають йому впевненості. Він вже не відчуває себе у стані принизливої поразки, як під час першої прес-конференції у Ростові, коли ламав олівці.
Однак навряд чи про нього можна говорити як про самостійну фігуру. Як він може бути самостійним, якщо він утік до Росії, і Росія фактично опікується його долею?
На сьогодні Росія не поспішає з тим, аби списати Януковича в політичний архів. Навпаки, чим більше буде провалів у української влади, тим більше будуть “виштовхувати” Януковича в інформаційний простір, щоб показати, насамперед міжнародній спільноті, що Майдан не вирішує проблеми України.
Водночас, хоча українці й не готові якось по-новому сприймати Януковича, хоча певна ностальгія за часами його президентства у декого може виникати. Однак головна аудиторія цього інтерв’ю – все ж міжнародна спільнота та Захід.