Податкова реформа: чому не вигідна (ІНФОГРАФІКА)
За місяць до нового року Міністерство фінансів опублікувало довгоочікуваний проект податкової реформи. У народі її давно вже охрестили “все по 20”.
Податкова арифметика від Мінфіну на перший погляд проста: 20% – ПДВ, 20% – податок на високі зарплатні від 1378 грн (наразі 15% ), 20% – податок на прибуток (наразі 18%) і 20% єдиний соціальний внесок на зарплатні для роботодавців (наразі 41%).
Запальна дискусія навколо двох абсолютно різних концепції від профільного міністерства і комітету ВРУ з питань податкової та митної політики на чолі з Ніною Южаніною поділила українське суспільство на два табори.
Малий і середній бізнес виступав на підтримку “ліберального” проекту від комітету Ради. Привабливою для підприємців була обіцянка ліквідувати податковий тиск за рахунок зменшення кількості податків.
Читайте: Податкова реформа Мінфіну забракована (ВІДЕО)
Економіст Борис Кушнірук у коментарі Фактам розповів, що, попри певну радикальність, у цьому проекті були варті уваги думки і пропозиції.
– Головною ідеєю комітету була ліквідація податку на прибуток та перехід до податку на розподілений прибуток для підприємств. Фактично бізнесу пропонували вийти нарешті з “тіні” і сплачувати лише дивіденди, – пояснив експерт.
Натомість Мінфін категорично відхрестився від схожих пропозицій. За підрахунками відомства, комітетська реформа коштувала б Україні понад 200 мільярдів грн на рік. Дефіцит від свого проекту міністерство порахувало у 60 мільярдів грн на рік.
У експертному середовищі обидві податкові новації не отримали значного схвалення. Економісти закидають нардепам і Мінфіну не усвідомлення першорядних завдань реформування податкової системи і алгоритмів їх реалізації. Запропоновані реформи не вирішують проблем тіньового бізнесу і “чорної зарплатні”, а деякі положення в обох проектах навпаки створюють глобальні проблеми для дербюджету.
Читайте: Курс гривні у 2016 році: прогноз Яценюка (ВІДЕО)
– Проект Южаніної аж надто нереалістичний в нинішніх умовах. Бізнес в Україні через постійний податковий тиск роками звик вести справи в “тіні”. Навіть якщо йому суттєво скоротять податки, ніхто не гарантує, що підприємці одразу ж почнуть декларувати свої доходи і сплачувати необхідну частку. А це суттєво вдарить по бюджету, дірки в якому ростуть у геометричній прогресії, – вважає Борис Кушнірук.
Про нереальність “ліберальної” моделі комітету ВРУ заявили й представники МВФ. Вони застерігли: зміни оподаткування не повинні виходити за межі дефіциту бюджету в 3,7% ВВП у 2016. Якщо Україна не зможе компенсувати зниження витрат після реформи, програма фінансування від МВФ опиниться під загрозою.
Проте, на думку Борис Кушнірука, запропоновані податкові новації від Мінфіна несуть ще більші загрози. Частка дефіциту цілком може вирости до катастрофічного рівня за лічені місяці, бо у Кабміну просто немає ресурсів, аби перекрити усі дірки.
– Знімаючи податок на мінімальну зарплатню, вони фактично “перекривають кисень” для місцевих бюджетів. Особливо постраждають малі міста, де переважна частина громадян отримує зарплату на рівні “мінімалки” (1218 грн) або трохи більше, – зауважив він.
Читайте: Українцям обіцяють “новорічне” зміцнення гривні
Популістською вважає експерт і заяву про зменшення ставки ЄСВ для роботодавців із 41 до 20% вже у 2016 році. Єдиний соціальний внесок формує бюджет пенсійного фонду і є головним джерелом виплат пенсій в Україні.
Покрити витрати від такого скорочення ставки податку у наступному році не вдасться. Треба також врахувати, що суттєва кількість зарплат в Україні досі перебувають “в тіні”. Звідки будуть надходити гроші до Пенсійного фонду – питання відкрите.
– Схожих “дірок” ціла купа. І цікаво, як Міністерство фінансів і Кабінет міністрів в цілому планують їх латати. Поки що у проекті держбюджету я не побачив для цього жодних ресурсів. Очевидно, що баланс між державним і місцевими бюджетами порушиться. Видатки ростуть, а нових джерел доходів не передбачено. Відтак цікаво подивитися, про яке зростанню економіки України в таких умовах взагалі йдеться, – резюмував економіст.
Вікторія Берещак.
Фото: dzvin.org