Від $240 до 370 млн. Скільки коштує стати президентом

2019 рік для нашої держави знаменується парламентськими та президентськими виборами. Передвиборча агітаційна програма кандидатів вже давно розпочалась.

В Україні досить поширена практика купівлі представницьких мандатів всіх рівнів (депутати, мери тощо), але водночас відсутня практика купівлі права балотуватися на посаду президента.

Читайте: До $5 млн: скільки коштує місце у Верховній Раді

Існує зворотній алгоритм – якщо кандидат рейтинговий, відбувається боротьба за право фінансувати виборчу кампанію кандидата.

Це змагання іде між представниками політичних, олігархічних та бізнес-еліт, які в подальшому, після перемоги, сподіваються отримати певні дивіденти від кандидата – посади у виконавчій владі, економічні преференції тощо.

Але як показує практика, у разі перемоги переможець про більшість із цих помічників забуває на другий день після виборів.

Скільки коштує передвиборча кампанія

Ціну кампанії можна порахувати за формулою:

• Кампанія на 1 виборчому округу (агітація, оплата роботи членів ДВК, непрямий підкуп виборців та інше) – $1-1,5 млн.

Зараз в Україні 200 округів (мінусом Крим та частина Донбасу) – це $200-300 млн.

• Видатки на загальнонаціональну медійну кампанію (телевізійна агітація, інтернет) – $30-50 млн.
• Видатки на суди та “сірі активності” – $10-20 млн.

Читайте: Вибори 2019: РНБО розгляне протидію втручання РФ

В підсумку вартість кампанії становить від $240 до 370 млн. Звісно, це не остаточна ціна і вона може зростати. Але, якщо кандидат матиме бюджет менше $200 млн, йому буде важко розраховувати на перемогу.

Найдорожча та найбрудніша передвиборча кампанія за часи незалежності України – вибори президента Віктора Януковича у 2010 році. За офіційними даними, було витрачено 321 млн грн при курсі долару 8 грн. Проте за неофіційними даними, вартість кампанії коливалась від $400 до 500 млн. 

Читайте: Втручання у вибори і вторгнення: Турчинов назвав плани РФ на 2019

На вибори в Україні з державного бюджету передбачаються кошти виключно на питання, пов’язані з організацією виборчого процесу. Мова йде про оплату роботи членів ЦВК, ОВК і ДВК, а також на друк невеликої кількості агітаційних матеріалів кожному кандидату.

Більше не існує жодних напрямків, які можна фінансувати за бюджетні кошти.

Автор: Віктор Таран, голова центру Ейдос, політолог