Вибух під Архангельськом: чому РФ приховує правду та чи є загроза другого Чорнобиля

В костюмах з радіаційного захисту лікарі звозять поранених до Архангельської обласної лікарні. На російському острові Як дерева пожовтіли від величезної дози радіаційного опромінення. Потужний вибух на півночі Росії стався два тижні тому, а відлуння лунає досі.

8 серпня, Архангельська область. На полігоні в селищі Неонокс вибухає нібито рідинний двигун, – так стверджує Міноборони. На місці гинуть двоє військових та п’ятеро співробітників Росатому, ще десятки поранених. У Северодвінську, що в 30 кілометрах, у 16 разів стрибає радіаційний фон. Це повідомлення Росгідромету потім оперативно видаляють.

Місцева влада почне запевняти: радіаційний фон стабілізувався і безпечний. Однак підозри, що сталось щось серйозне, виникли одразу. Містом поповзуть чутки про аварію під час ядерних випробувань та навіть другий Чорнобиль. Люди в паніці купують йод та запасаються дозиметрами.

У Москві за кілька годин після вибуху телепрограми перериваються дивним повідомленням від ДСНС Росії, що рекомендує не виходити з дому. Деталі аварії тримають за сімома замками. Наступного дня на супутникових знімках Білого моря міжнародні експерти помічають транспортний танкер Серебрянка – судно, передбачене для збору радіоактивних відходів у морі.

Невдовзі американська газета New York Times, посилаючись на дані Пентагона, напише, що аварія відбулась під час випробувань крилатої ракети з ядерною установкою Буревісник, яку Путін з помпою і яскравими мультиками презентував під час послання до федеральних зборів минулого року.

Аварія такої ракети не проходить без наслідків. Першим радіоактивний йод у повітрі виявив ядерний центр безпеки Норвегії, водночас в Росії станції стеження за радіацією навпаки почали вимикатись одна за одною. Спочатку у Дубні та Кірові, а за кілька днів на Чукотці та Алтаї. У Росатомі посилались на проблеми зі зв’язком.

Згодом у Міністерстві закордонних справ Росії взагалі заявили, що станції працюють добровільно і не зобов’язані ні перед ким звітувати. А Путін після зустрічі з Макроном заперечував будь-яку загрозу радіації.

Читайте: США зробили висновки – Трамп про вибух під Архангельськом

Цього тижня Організація договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань оприлюднила схему розповсюдження радіації, де чітко видно, що хмара пролетіла над Росією, Казахстаном та центрально-азійськими країнами. Кадри рудого лісу зняли у трьохстах кілометрах від вибуху.

Відомо, що за останні дні хмара розтяглася від Китаю до України. Однак у центральній геофізичній обсерваторії переконують: радіаційний фон не підвищувався. Чи можуть прилади помилятись? Два роки тому геофізична обсерваторія у Києві однією з перших в Україні зафіксувала наявність в повітрі рутенію, коли радіоактивна хмара накрила Європу через техногенний витік на секретному заводі Маяк у Росії. Тут розташовані, хоч і старі, але тим не менш надійні прилади для вимірювання радіації.

З часу аварії в Архангельській області станції працюють в посиленому режимі – щодня беруть проби з опадів і кожні шість годин вимірюють гамма-фон дозиметром. Які саме радіоактивні елементи потрапили у повітря достеменно невідомо. Ймовірно, це Цезій 137, який називають фізики. Але точно не лише він. Цього тижня виконувач обов’язків постпреда США при ООН закликав Росію розкрити подробиці інциденту, утім безуспішно.

Відомо, що аварія в Неоноксі сталась під час далеко не перших випробувань ядерної ракети Буревісник. Це підтвердила прихована зйомка у Северодвінську, на якій російський військовий намагається вгамувати паніку місцевих.

Принцип дії ракети такий: у небо ракету запускає звичайний ракетний двигун на рідкому паливі, а коли вона набирає необхідну швидкість – підключається атомний реактор. На ньому ракета може нібито місяцями кружляти в небі без дозаправки.

Американці відмовились від цієї ідеї ще у 60-х, визнавши її неефективною. Адже ядерний двигун, що створює величезне випромінювання, не тільки небезпечний, а й легкопомітний для противника. Так само у довгий ящик склали розробки і в Радянському Союзі.

За попередніми даними, під час останніх випробувань ракета впала у море. Проблема у тому, що реактор продовжував працювати і не охолоджувався. Коли ж його відкрили, він просто вибухнув. І це вже друга за це літо аварія з російською ядерною зброєю.

Аварія на полігоні в РФ: що приховує Кремль

Схоже, що Росія перестає розуміти, як користуватись ядерним статусом і наражає світ на катастрофічну небезпеку. Це стосується не лише ядерної зброї, а й мирного атому. АЕС, на яких у Росії досі працюють реактори чорнобильського типу. Сумнозвісні реактори РБМК, які розкритикував ще після аварії у Чорнобилі академік Лєгасов, доведений, за однією з версій, до  самогубства КДБ. А деінде реактори ще більш застарілих проектів. При цьому Росія залишається одним зі світових лідерів з будівництва атомних електростанцій за кордоном у багатьох азійських, африканських країнах.

Вже відомо про тріщини у фундаменті електростанції Аккуя, яку Росатом будує у Туреччині, а також численні проблеми з Білоруською АЕС, де окрім тих самих тріщин знайшли численні вм’ятини у корпусі реактора. За словами спеціалістів, експертною перевіркою цих об’єктів займаються кишенькові організації Росії, які звісно звітуватимуть про повний порядок і дотримання всіх вимог. А це значить, що надійних гарантій того, що одна з цих станцій не стане наступним Чорнобилем, ніхто дати не може.

Мирний атом в руках Росії може бути ще небезпечнішим, ніж міжконтинентальні ракети з ядерними боєголовками.

До слова, Факти ICTV розповідали про те, що радіаційний фон в Україні не змінився після вибуху в Архангельській області.