Чого очікувати українцям після реструктуризації валютних іпотек

Кризи 2008 та 2014 років вдарили по кишені кожного українця, але найбільше постраждали ті, хто брав валютні кредити. Через стрімке знецінення гривні доводилося віддавати суми, які вдвічі та більше перевищували кредитні кошти.

Через це сьогодні тисячі українців й досі не можуть розрахуватися за валютними кредитами, зокрема іпотечними. А банки й досі чекають на виплати мільярдів гривень боргу.

Тому в Україні вже тривалий час обговорюється питання реорганізації цих боргів. Наприкінці 2020 року у Верховній Раді з’явилося кілька законопроектів, якими пропонується реструктуризувати валютні кредити.

Фактично вирішити це питання мають до середини квітня 2021 року, але через складну епідемічну ситуацію нині не зрозуміло, що буде з реструктуризацією.

Факти ICTV розповідають, як пропонують реструктуризувати валютні кредити і які це може мати наслідки.

Що з валютними іпотеками

У вересні 2020 року парламент ухвалив рішення щодо продовження мораторію на відчуження майна за кредитами у валюті, зокрема іпотечними, на півроку.

Через складну економічну ситуацію внаслідок пандемії коронавірусу планувалося, що мораторій триватиме щонайменше до 1 січня 2022 року. Однак на вимогу президента Володимира Зеленського термін заборони продовжили лише до 21 квітня 2021 року.

Однією з причин була необхідність запровадити в Україні іпотеку під низький відсоток. А для цього потрібно було відновити певну довіру банків до позичальників, адже фактично з 2014 року вони не можуть отримати кошти, які надали в користування для купівлі квартири або іншої власності за валюту.

Так, у 2014 році введення мораторію було обґрунтованим. Значне падіння економіки створювало проблеми для всіх громадян, особливо тих, хто взяв валютну іпотеку.

Однак відтоді минуло майже сім років. І протягом останніх п’яти років курс більш-менш стабільний і коливається в рамках 24-28 грн. Тобто банки давно чекають на те, щоб взятися за валютних боржників.

– Увесь тягар взяли на себе банки, а отже – їхні вкладники та власники. Адже банки змушені були формувати додаткові резерви. Безумовно, це негативно вплинуло на бажання банків далі кредитувати купівлю житла, – писали в НБУ у липні 2020 року.

За інформацією, яку тоді наводили в Нацбанку, йдеться про 44 тис. осіб, які отримали валютні кредити. На той момент їхня заборгованість перевищувала 29 млрд грн.

У коментарі Фактам ICTV анонімне джерело у колекторській конторі розповіло про те, що найбільшою проблемою для кредиторів нині є неможливість стягнути власність боржника, навіть якщо на те є рішення суду.

– Із боржниками роботу ніхто не припиняв. Просто не могли в примусовому порядку стягнути заставне майно – безпосередньо квартири, будинки, які потрапляли під дію мораторію.

На сьогодні наша компанія працює приблизно за 2,5 тис. валютних кредитів. Робота триває в стандартному режимі – звернення до суду та отримання рішень. Але реалізувати їх просто неможливо, оскільки вони потрапляють під мораторій, – пояснює колектор.

Згідно з даними, які надало Фактам ICTV анонімне джерело, більше половини ще не сплачених іпотечних кредитів – в іноземній валюті. І хоча долар і досі домінує, близько 800 млн грн заборговано в євро.

На жаль, оцінити динаміку виплати іпотеки протягом навіть останнього року майже неможливо, адже всі дані наводять у гривнях.

Якщо ж простежити динаміку з 2008 року, коли в Україні стався перший значний стрибок курсу національної валюти, то можна зробити висновок, що кредити загалом віддавали. Водночас їхня популярність стрімко падає.

Після 2008 року заборгованість за валютною іпотекою впала з приблизно 100 млрд грн до близько 35 млрд грн у 2013 році. Після 2014 року у зв’язку з доволі сильним коливанням гривні стало важко відстежувати зміну кількості іпотечних кредитів у валюті.

Якщо подивитися на дані 2020 року, то можна зробити висновок, що вони виплачуються або мінімально, або взагалі не виплачуються, а зміна суми боргу коливається разом із курсом нацвалюти.

Плани з реструктуризації

Нині у парламенті зареєстровано три законопроекти, які мають допомогти у вирішенні питання валютної іпотеки. Документи №4475, №4398 та №4399 мають на меті законодавчо врегулювати ті питання, які стосуються всіх процедур, пов’язаних із реструктуризацією та виплатою кредитів у валюті.

Основним із них є №4475, тоді як два інших створюють умови для реструктуризації боргу так, щоб позичальникам, які опинилися у несприятливій ситуації через коливання курсу валют, не довелося сплачувати надмірну кількість штрафів та податків.

Також передбачаються випадки неплатоспроможності, коли боржнику доведеться виплачувати не суму кредиту, яку він колись брав, а 100% вартості заставленого житла, яку має визначити незалежний оцінювач, якого вибере кредитор.

Фактично держава намагається потурбуватися про те, щоб громадяни мали реальну можливість закрити кредит, не “потопаючи” в нових боргах через штрафні санкції, а банки – отримати кошти, які вони видавали позичальникам.

Найважливіше у цьому те, що реструктуризацію та її умови визначатимуть на законодавчому рівні. Тому в разі неправомірної поведінки позичальника або кредитувальника їхні дії можна буде оскаржувати в суді.

Також нинішньою редакцією законопроекту передбачено:

• анулювання неустойки та зарахування сплачених коштів до виплат за основним кредитом;
• перерахування валютних зобов’язань у гривню за курсом НБУ на день їхньої реструктуризації;
• перегляд процентної ставки за кредитом до реструктуризації (половина ставки за річними депозитами у відповідній валюті або половина облікової ставки НБУ);
• перегляд відсоткової ставки після реструктуризації (ставка за річними депозитами +1%);
• погашення кредиту протягом наступних 10 років або достроково;
• штрафи за припинення виплат за кредитами.

Тобто ціль – закріплення “плану реструктуризації” та його виконання протягом наступних 10 років. Звичайно, якщо кредит взяли нещодавно, наприклад на 20 років, то після реструктуризації ніхто не вимагатиме його виплати протягом 10 років.

Однак поки триває закріплення усіх процесів на законодавчому рівні, у громадян є можливість і самим поцікавитися тим, як вони можуть виплатити кредит.

Зазвичай експерти рекомендують домовлятися з кредитором про реструктуризацію, якщо сталася життєва ситуація, через яку кредит (навіть не валютний) стає складно виплатити.

Таку саму рекомендацію у жовтні 2020 року давала головний економіст Управління аналізу системних ризиків Департаменту фінансової стабільності НБУ Альона Шмигель.

– Банкам не варто чекати ще півроку, щоб владнати проблеми із валютною іпотекою. Вже зараз варто повторити спроби провести переговори з позичальниками та знайти прийнятне для обох сторін рішення. Дія мораторію жодним чином не заважає реструктуризації, – писала Шмигель.

Колектори підтверджують слова економіста про те, що чимало установ пропонували боржникам перейти на нові умови обслуговування кредиторів ще до першого читання законопроектів, але на тих умовах, які вважають адекватними в тій чи іншій ситуації.

– Ніхто не забороняв проводити реструктуризацію з боржниками за валютними кредитами. Діяв мораторій на відчуження іпотечного майна…

Реструктуризацію можна проводити за законом про банкрутство або ж за його рамками. Усі збирачі, кредитори пропонували боржникам свої умови. Новий законопроект дає коридор, в якому необхідно рухатися, – каже колектор.

Наслідки для українців

Результатом ухвалення законопроектів та їхнього підписання президентом буде те, що кожен позичальник, який взяв іпотеку у валюті, буде вимушений повернутися до виплат після реструктуризації.

Тобто “відмахуватися” від виплати кредиту через мораторій жоден боржник вже не зможе. Звичайно, все це буде приведено до такого стану, щоб у позичальника була реальна можливість сплатити кредит, особливо якщо врахувати, що нині вартість нерухомості в Україні в доларовому еквіваленті нижча, аніж була 15-20 років тому.

Винятком для реструктуризації будуть лише ті валютні позики, які на момент набуття чинності відповідного закону вже були реорганізовані і повністю переведені в гривню.

Якщо у вас є валютний кредит – його реструктуризують. І у позичальника не буде змоги “ховатися” від банку та колекторів – в такому разі його просто поставлять перед фактом, адже датою реструктуризації вважатиметься день набуття чинності закону.

Тривати всі обчислення та визначення інших зобов’язань боржника у процесі реструктуризації мають щонайбільше 30 днів. А після цього його мають повідомити про це рекомендованим листом, в якому будуть зазначені всі його зобов’язання.

Звичайно, першим, про що заговорять після ухвалення законопроектів, будуть штрафні санкції, а точніше – можливість позбавити позичальника квартири, адже зникне мораторій на стягнення майна за валютними кредитами.

Проте навряд чи щось подібне стане масовим явищем. По-перше, у законі прописано, що протягом перших трьох років з моменту реструктуризації кредиту не можна примусово стягувати, переоформлювати у власність кредитодавця та продавати житло позичальника для погашення заборгованості.

По-друге, в законах прописано ситуації, коли житло, придбане в кредит, є єдиною нерухомою власністю позичальника. В такому разі, найімовірніше, рішення буде за судом.

Однак, на думку колекторів, навряд чи від відповідальності звільнять людей, які не виплачують кредит навіть після його реструктуризації.

– Якщо здійснено реструктуризацію і боржник вчасно виплачує свої кредитні зобов’язання згідно з новим графіком – лише в цьому випадку кредитор не матиме права стягувати іпотечне майно. Думаю, що в усіх інших випадках це буде можливо.

Якщо ж боржники відмовляться платити за новими правилами, то, мені здається, кредитори зможуть виконувати рішення суду, отримані ще до ухвалення законопроектів, – висловлює думку колектор.

Крім того, й самі банки не зацікавлені у тому, щоб отримати у власність нерухомість. Їхня ціль – повернути кошти, які вони давали окремим особам, а продаж житла – зайвий та проблемний крок для них, особливо якщо врахувати зниження вартості нерухомості у доларовому еквіваленті.

Реструктуризація валютних кредитів – важливий інструмент для відновлення довіри як до банків, так і до позичальників. Так, нашій державі довелося пройти дуже складні періоди існування, але це не скасовує необхідності виконувати свої кредитні зобов’язання.

І закони відкривають можливість до закриття історії з валютними кредитами протягом наступних 10 років.

Якщо вона буде успішною, то, можливо, в майбутньому кредитні історії стануть простішими як для українців, так і для банків.