Ніч проти 30 липня стала черговим випробуванням для української системи ППО. Тоді Росія здійснила один із наймасованіших комбінованих ударів по Україні, випустивши 74 ракети різних типів та 284 дрони. Основний удар припав на Київщину, Львівщину, Полтавщину та Дніпропетровщину, спричинивши людські жертви, серед яких – трагічна загибель багатодітної родини у Радушному.
Окрім чергового воєнного злочину проти цивільних, ця атака вийшла за межі України. Російська ракета Х-101 впала на території Польщі. Водночас для ударів по самій Україні ворог знову застосував північнокорейську балістику.
Чому Кремль обрав саме таку тактику, чи був заліт російської ракети до Польщі випадковістю та що намагається продемонструвати Москва президенту США Дональду Трампу – читайте далі у матеріалі Фактів ICTV.
Нічна атака на Україну 30 липня: що відбулося
У ніч проти 30 липня російські війська здійснили масований удар по території України, випустивши 74 ракети різних типів. Серед них:
- 4 протикорабельні ракети Циркон/Онікс (із Курської області РФ);
- 9 балістичних ракет Іскандер-М/С-400/KN-23 (з Брянської, Воронезької та Курської областей РФ);
- 61 крилата ракета Х-101 чи Калібр (пуски здійснювалися з Вологодської області та район міста Новоросійськ, РФ).
Крім цього, РФ спрямувала 284 ударні безпілотники (включно з реактивними), а також дрони типів Гербера, Італмас та імітаційні Пародії. Запуск здійснювався з декількох напрямків – Брянська, Курська, Орла та Шаталового.
Під масованим ударом РФ опинилися Київ, Львів, Кривий Ріг, Радушне та інші населені пункти України. Внаслідок обстрілу в Києві одна людина загинула, а ще троє дістали поранення. У Львові кількість постраждалих зросла до 38 людей, відомо про одного загиблого.
Атака на Львів 30 липня 2026 року. Фото: Андрій Садовий
У селищі Радушне неподалік Кривого Рогу трагедія забрала життя п’ятьох членів багатодітної родини, серед яких – троє дітей. Зниклими безвісти вважаються ще п’ятеро дітей із цієї сім’ї. Загалом у населеному пункті постраждали дев’ятеро осіб.
На вбивство сім’ї Воронових відреагував президент України Володимир Зеленський, заявивши, що такі злочини мають бачити у Пентагоні. Він зазначив, що під час удару по Радушному Росія могла застосувати балістичну ракету, отриману від КНДР.
Атака на Радушне 30 липня 2026 року. Фото: ДСНС
Крім цього, на Київщині у селі Скибин травмувалося п’ятеро людей, серед яких – одна дитина. У Полтавському районі внаслідок російської атаки загинула одна людина.
Також наслідки масованої атаки РФ також зафіксували у Польщі. Під час повітряного удару по Україні в польському Любліні лунали сирени тривоги, а неподалік від міста невдовзі виявили вирву. Згодом у Польщі підтвердили, що цей слід залишила російська крилата ракета Х-101, яка вибухнула під час зіткнення із землею.
Після цього прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава розгляне можливість передачі Україні додаткових ракет для систем протиповітряної оборони Patriot.
Про що свідчить ця атака РФ на Україну
Основними цілями Росії під час цієї атаки по Україні стали промислові об’єкти, складські приміщення та маркетплейси, заявив у коментарі Фактам ICTV провідний науковий співробітник Державного музею авіації імені О. К. Антонова, авіаексперт Валерій Романенко.
Відповідаючи на запитання про те, чи може РФ бути вигідно розпочати такі атаки вже зараз, щоб змусити Україну витрачати ракети ППО до початку опалювального сезону, Романенко зазначив, що для ворога немає принципової різниці, коли саме починати.
Він пригадав, що у 2025 році війська РФ вдавалися до подібних ударів влітку. Проте це їхня системна діяльність, так само як і у Силах оборони України. Водночас він звернув увагу, що цей обстріл дійсно був другим за масовістю за останній час.
– Але масовість там створили крилаті ракети морського базування в основному. У минулому місяці застосовувалися лише два рази в обмеженій кількості. А тут раптом полетіли у величезній кількості, а половина з них – морського базування. Плюс ще президент сказав, під час нальоту застосовувалися ще й північнокорейські ракети KN-23, – зазначив Романенко.
За словами авіаексперта, у російських військ був запас північнокорейських ракет. Проте залишається під питанням, які саме ракети застосувала Росія – із запасів чи це були нові постачання.
– Якщо взяти дані ГУР, то у росіян був запас північнокорейських ракет. Схоже, що росіяни просто цей запас ракет розконсервували. Про нові постачання – це треба питати у ГУР. Тут важко сказати, це із запасів чи нових постачань, – звернув увагу він.
Удар російської ракети по території Польщі
Авіаексперт Валерій Романенко не виключає, що російська ракета Х-101 залетіла до Польщі через відхилення від маршруту або технічну несправність, або це могло бути навмисною перевіркою реакції Польщі та НАТО.
– Не виключені обидва варіанти, бо ракета після перетину українського кордону, згідно з цими графіками, які показували, летіла прямолінійно і наприкінці виконала стандартний маневр. Вона набрала висоту і впала вертикально, про що свідчить практично ідеальна округла воронка від цієї ракети. Якби вона під кутом падала, наприклад, закінчувалося паливо, то воронка мала б близьку до еліптичної форми. А тут ідеально округла воронка, – сказав він.
Водночас Романенко схиляється до думки, що російська ракета все-таки залетіла до повітряного простору Польщі через те, що вона мала технічні вади і не виконала програму польоту, тому полетіла далі замість того, щоб знайти ціль, на яку її направляли.
Відповідаючи на запитання про те, чи можливе посилення обміну розвідувальними даними та координації ППО між Польщею та Україною, авіаексперт заявив, що це найголовніше.
– Це головне, оскільки те, що оголосило командування Повітряних сил Польщі, в голову не вкладається. Виходить, що вони не збили ракету тому, що боялися, що це випадково залетіли наші літаки. Це свідчення того, що немає оперативного контакту. Такого не може бути на п’ятий рік війни. Якщо дійсно його немає, то треба негайно встановлювати, – стверджує він.
Як зазначив Романенко, навіть у мирний час сили протиповітряної оборони сусідніх країн мали б мати оперативні контакти. І питання, чи це не наш літак, не могло стояти, якби вони могли б моментально зв’язатися, наголосив авіаексперт.
– Я не знаю, як вдалося не мати прямих контактів з поляками на п’ятий рік війни. Не віриться. Якщо їх немає, то треба негайно встановити. Такі випадки частішають. Якщо раніше залітали дрони-розвідники, то зараз залетіли ракети з бойовою частиною у 450 кг. Вже час робити висновки полякам, – вважає Романенко.
Нарада у Польщі щодо ракети Х-101. Фото: Дональд Туск
Чи був це сигнал РФ до Польщі після зустрічі Зеленського з Туском
Для російського керівництва важливо демонструвати силу, оскільки вони розуміють, що президент США Дональд Трамп зважає саме на це. Головна мета Кремля – справити відповідне враження на нього, заявив у коментарі Фактам ICTV очільник правління Центру прикладних політичних досліджень Пента, політолог Володимир Фесенко.
– Я думаю, що в Москві своя логіка. Вони бачать, що Трамп поважає силу. Тому головне, що їх там турбує, як краще продемонструвати свою силу саме Трампу, – вважає політолог.
На його думку, президент України Володимир Зеленський адресував свою заяву про загиблу родину в Радушному Дніпропетровської області саме Пентагону, щоб привернути найбільшу увагу до ситуації з ракетами-перехоплювачами.
– Можливо, саме в Пентагоні стримують рішення з цього приводу. Але боюся, що такі заклики не матимуть наслідків. Там працює зовсім інша логіка. Головне – величезний дефіцит ракет-перехоплювачів, які є у США. Щоб було зрозуміло, Зеленський просив у Трампа 300 ракет. За деякими даними, в американців зараз є близько 800 ракет-перехоплювачів. Висновки очевидні, – сказав він.
За словами Фесенка, ймовірно, в американців зараз немає вільних резервів, щоб надати Україні таку велику партію ракет-перехоплювачів. Він висловив сподівання, що США дадуть Україну хоча б 50 або 100 ракет, проте це теж під великим питанням.
Відповідаючи на запитання проте, чи є випадковістю, що заліт ракети стався відразу після зустрічі президента України Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, політолог зазначив, що точно не можна стверджувати, але цілком вірогідно, що це зроблено свідомо.
– Це і провокація, і тиск на польську сторону, і теж демонстрація сили. Мовляв, Зеленський зустрічався з Туском, саме туди і вдаримо. Вдарили трохи пізніше, звісно, але я цілком допускаю, що це могла бути цілеспрямована провокація, – зазначив він.
Фесенко припускає, що цей інцидент навряд чи змінить ставлення польського суспільства до підтримки України.
– Ставлення польського суспільства до України зараз пов’язано не з війною, а з проблемами навколо нашої громади та політичною боротьбою у Польщі. У цьому проблема. На когось це вплине, але кардинальні зміни, на жаль, не відбудуться, – вважає політолог.
Обстріл України в ніч на 30 липня оголив дві головні проблеми: обмеженість світових складів із ракетами-перехоплювачами та повільність реакції союзників на прямі виклики власній безпеці. Заліт Х-101 на територію Польщі та трагедія в Радушному – це ланки одного ланцюга, які вимагають від інших країн ухвалення важливих та стратегічних рішень, а не лише заяв про занепокоєння.
Чи переросте цей вибух неподалік Любліна в реальне посилення українського неба додатковими ракетами до систем ППО Patriot від Варшави та Вашингтона – стане відомо пізніше. Проте вже зараз зрозуміло, що зупинити силову логіку Москви здатні лише конкретні дії та достатня кількість ППО у руках українських захисників.

