Ниці провокації та війни: як Росія після розпаду СРСР намагалася утримати території
За понад 30 років у Москви не залишилося союзників серед колишніх радянських республік. Практично з кожною у Росії був конфлікт і спроба тиску. Заради мрій про відновлення СРСР Москва нічим не гребує – і власних солдатів жене на смерть, і про мирних мешканців не турбується.
Війни, провокації та створення конфліктів – так Кремль після розпаду СРСР намагався утримати території. Показовий приклад – Придністров’я. Російська армія прямо виступила на боці сепаратистів, а після військових успіхів оголосила себе миротворцем.
– Ініціювала конфлікт, потім вводила війська або ставала частиною конфлікту під мандатом миротворців СНД, – говорить директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Далі Росія підтримала сепаратистів Абхазії та Південної Осетії у війнах з Грузією, а потім нав’язала посередництво і залишила своїх військових там на роки, заморозивши конфлікт.
Як і Чорноморський флот в Україні, саме так звані російські миротворці стали троянським конем і 2008 року спровокували війну в Грузії. Москва тоді просто надіслала значні сили проти невеликої Грузії.
– Грузини просто не мали чисельно тої армії, яка могла зупинити московську навалу, – говорить генерал-майор Служби безпеки України Віктор Ягун.
Але воювала Росія і проти власного народу. Дві чеченські війни – проти регіону, який хотів незалежності. Москва показала – вміє вести бойові дії лише підло, бомбардуваннями знищувала цілі міста і села, російські генерали, не вагаючись, кидали своїх солдатів у бій як гарматне м’ясо.
Усі ці воєнні злочини Росії світ бачив, але не втручався. Навіть напад на Грузію не спровокував серйозних санкцій, і Путін відчув безкарність.
Водночас, попри нав’язування, ніхто не хоче “руського миру”. Саме тому світ не має заплющувати очі на війну в Україні, а усіма способами протидіяти їй.