25 років першому вітчизняному супутнику. Як Україна стала космічною державою

31 серпня 1995 року Україна стала повноцінною космічною державою. Ми запустили перший власний супутник Січ-1 українською ракетою Циклон.

Запуск супутника не випадковість, а наслідок стратегічного рішення. Після здобуття незалежності, Україна шукала своє місце у світі. Початок 1990-х років – це страйки шахтарів, інфляція 10 тис. %, постійні неплатежі.

Дивіться: Українська ракета Зеніт – еталон на десятиріччя. Перспективи країни в космічній сфері

У 1994 році президентом стає Леонід Кучма, який три десятиріччя віддав космосу у якості конструктора та керівника легендарного Південмашу.

Секретарем новоствореної Ради Національної безпеки та оборони стає ще один колишній південмашівець – Володимир Горбулін. Нова влада вирішила зробити ставку на космос, на високотехнологічну галузь – як шанс вийти з кризи.

Але зробити прорив було дуже непросто. Від СРСР Україна отримала лише шматок ракетно-космічної галузі – виробничі потужності. Ми могли робити ракети, але управління польотами залишилося в Москві.

За короткий час потрібно було створити основу нової ракетно-космічної галузі – те, на що в інших  держав йшли десятиріччя, Україні зробила за кілька років. Було створене Національне космічне агентство.

Не менш важливим було зберегти професіоналів в Дніпрі – в КБ Південне і заводі Південмаш. Не можна було допустити, щоб такі фахівці опинилися на вулиці, інакше тоді космос для України був би закритим назавжди.

Первістком національної космічної програми і став супутник Січ, – згадує один з керівників проекту Едуард Кузнєцов.

Запуск супутника став не лише питанням національного престижу, він майже одразу продемонстрував важливість використання космосу для української економіки.

Наступною амбітною ціллю став політ першого космонавта вже незалежної України – про це особисто домовився Леонід Кучма з президентом США Біллом Клінтоном. У листопаді 1997 року гімн України пролунав у космосі.

Наступний крок – унікальний міжнародний проект Морський старт. Українська зона відповідальності і найголовніше в ньому – ракета Зеніт. Носій, який Ілон Маск вважає найкращим у світі після своїх ракет.

Завдяки цим успіхам з кінця 1990-х років Україна щороку входила до топ п’ятірки космічних держав світу. Але з середини нульових років темп втрачений. Держава виділяє на космос лише третину від обіцяних виплат. Тоді як Україна здатна і виробляти, і запускати ракети в космос.

У світі нині стартує нова космічна ера – Ілон Маск запускає багаторазові ракети і планує політ на Марс, НАСА активно готується до повернення на Місяць.

Південмаш та КБ Південне розробляє проект місячного селища. Розроблений в Дніпрі космічний апарат може доправити на поверхню Місяця вантаж масою до 150 кг і вже пройшов сотні випробувань.

У Дніпрі використовують прогресивну технологію 3D друку супутників і це підтвердження того, що попри все – Україна залишається в елітному клубі космічних держав. А історія космічного успіху України на межі другого і третього тисячоліття доводить – правильно обрана стратегія може приносити результат за найвищими світовими стандартами.

Фільм про україно-американську компанію Firefly Aerospace

Ракетобудівна компанія Firefly Aerospace анонсувала вихід першого документального фільму про космічний стартап. Офіційний трейлер вже доступний до перегляду з українським дубляжем на Youtube-каналі співзасновника компанії – міжнародного бізнесмена Макса Полякова.

Всю історію Firefly Aerospace від моменту створення, банкрутства та відродження знімала творча студія Edwards Media. З 2016 року команда на чолі з режисером Скотом Едвардсом створює незалежний документальний фільм про компанію Firefly.

Крім перших осіб, у зйомках фільму також беруть участь працівники, журналісти спеціалізованих космічних видань, експерти галузі та місцеві жителі, які мешкають поруч з Firefly у Остіні, Техас.