Будівельний безлад в Україні: хто порушує правила та чому

В одному з мікромасивів на Дарниці понад три тисячі квартир  – це приблизно на 10 тисяч людей  – є великий паркінг, безліч магазинів. А от школи немає. Дитсадок лише приватний.  Тож батьки малечу  водять  хто куди.

Ще гірша ситуація на Позняках. Тут взагалі ані паркінгу, ані жодної соціальної інфраструктури.  Мікрорайон немов –  Шанхай. Навкруги бетонні монстри по 25 поверхів. За будівельними нормами відстань між висотками  має бути 50 метрів.  Але там немає навіть половини.  Будують де заманеться, бо генплану в столиці досі нема.

Читайте: Будівництво ТРЦ на Поштовій площі припиняють

Головний архітектор Києва каже –  проект генплану надіслали на аудит до Німеччини. Визнає – у Києві будівельний безлад. Але він ні в чому не винен. Бо повноваження його департаменту ніби то обмежили 7 років тому. Архітектор усе перекладає на державну будівельно-архітектурну інспекцію. Мовляв, це вона все має контролювати.  Там же пояснюють – якщо забудовник приходить з усіма документами, які видала міська влада, вони безсилі. Бо позапланові перевірки заборонені. Тож вихід один – змінювати закон.

Ситуація зміниться вже за років два, адже будівельні норми таки зробили жорсткішими. Тепер чітко регламентують  висоту  будинків до  кількості мешканців. Так, у селах дозволено  зводити будинки   не більше чотирьох поверхів, у селищах міського типу – не більше п’яти, у містах з населенням до п’ятдесяти тисяч – максимум девятиповерхівки.  Поверховість будинків у містах з населенням  у понад 100 тисяч регулюватимуть  містопланувальні документи.  Окреме питання – щільність населення. Нині на гектар передбачено максимум 450 людей. А  не по кілька тисяч,  як є насправді.

До слова, Факти ICTV повідомляли, що в Києві на будівництві розбився підліток.