Як допомогти дитині пережити розлучення батьків — 5 правил

Бувають випадки, коли батьки вирішують розлучитись, і звичайно, першими страждають діти. Зазвичай, батьки або найближчі родичі починають сперечатись, з ким залишиться їхнє чадо, але головне, що варто пам’ятати — як не зашкодити дитині.

Як відомо, опіка та піклування призначається рішенням суду над малолітніми та неповнолітніми особами, дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Згідно з чинним законодавством, опіка встановлюється над дітьми, яким не виповнилося 14 років, а піклування — над дітьми від 14 до 18 років.

Приорітет при встановленні опіки віддається, як правило, родичам дитини. Але є випадки, коли особи, які потенційно можуть стати опікунами дитини, ворогують між собою.

Зрозуміло, що будь-який судовий розгляд є достатньо травматичним фактором, навіть для дорослої людини. А як реагуватиме дитяча недостатньо сформована психіка на подібний стрес? Як психологічно вберегти та знизити до мінімуму можливі травми дитини під час судових спорів про опікунство?

По-перше, зазначимо, що діти неодмінно переживають більший стрес, ніж дорослі, коли опиняються в незрозумілих умовах. Коли обставини життя вимагають поводитись по-дорослому, а дитина не здатна зрозуміти як це.

Як саме переживатиме дитина стрес, пов’язаний із судовими справами, не відомо, бо це залежить від її індивідуальних особливостей. Деякі діти можуть ставати гіперактивними, шукаючи підтримки у дорослих. Деякі, навпаки, замикаються у собі та стають надмірно тривожними. У будь-якому випадку, стрес неодмінно дасть про себе знати.

Тому так важливо, звести до мінімуму вплив будь-яких травмуючих ситуацій на психіку дитини. Дорослим слід уникати сварок, суперечок між собою у присутності малолітньої особи.

Якщо вже так сталося, що дитина була присутня та слухала ваші взаємні обвинувачення, ні в якому разі не залишайте її на самоті з власними переживаннями. Спокійно і чесно відповідайте на всі запитання, які поставить вам ваше чадо.

Вважається, що у суді під час засідання має враховуватися думка дитини, якій вже виповнилося 10 років. Але з психологічної точки зору слід прислухатися і до думок дітей молодшого віку.

Чудово, якщо перед та безпосередньо після судових спорів із дитиною працюватиме кваліфікований дитячий психолог. Разом із спеціалістом буде легше впоратися із можливими негативними наслідками стресу.

Можна визначити загальні правила, яких мають дотримуватися потенційні опікуни, щоб психологічно не травмувати дитину:

• у пріоритеті завжди мають бути інтереси дитини.
• в жодному разі не з’ясовуйте стосунків у присутності дитини. Це неприпустимо. Дорослі люди мають навчитися знаходити компроміс задля найкращого майбутнього.
• на будь-які питання дитини відповідайте одразу та по суті.
• ніколи не маніпулюйте почуттями маленької людини, яка вам довіряє.
• якомога більше часу проводьте разом, виявляйте щиру зацікавленість її життям, підтримуйте емоційний контакт. Дитина має відчувати, що в неї завжди є людина, яка підтримає у непростий час.

Головне, щоб непорозуміння між дорослими людьми не зачіпало дітей ні психологічно, ні емоційно, ні тим паче фізично. Гармонійний розвиток дитини завжди має бути у пріоритеті, незважаючи на зовнішні умови та життєві обставини.

Автор: Ольга Жадан, сімейний психолог.