Нехай у нас всіх вийде: психолог про безпорадність у Білорусі та страх перед вірусом

Знаєте, я сьогодні згадувала, як дивилася Nexta і так хотіла, щоб у Білорусі вийшло. А зараз читаю новини про Романа Протасевича, і так хочу, щоб вийшло у всіх нас. Тому що зараз – дуже і дуже багато, незалежно від громадянства, відчули руйнування ще однієї опори безпеки.

Безпорадність – травматична. Відчуття, що тебе можуть дістати в небі, на землі, на воді – паралізує. І це на руку тим, хто провокує такі події. Слово “репресії” – найсильніший тригер.

Мені так хочеться, щоб якимось чудодійним чином світ об’єднався, і не погрожував пальцем, а зробив якісь дії. Те, що буде відчутно. Дії та підтримка допомагають не розвинутися колективній травмі.

Як і з історією з коронавірусом. Для вірусу немає меж. Для вірусу страху і травми – того, що зараз відбувається. І якщо це жорстко не зупинити, може стати нормою – теж немає меж.

Роману сил і життя! І Білорусі сили! І всім нам!

Світлана Ройз – сімейний психолог