Підсумки політичного 2019 року: чи ефективно працювала нова влада

Політичний сезон 2019 року закарбувався кількома визначними подіями, як на внутрішньому, так і на зовнішньополітичному рівнях. Показово, що у цьому році Україна перебувала в центрі багатьох мейнстрімних політичних процесів світового рівня.

Головними подіями політичного 2019 року стали президентські й парламентські вибори, які змінили політичний ландшафт країни і стали віддзеркаленням суспільних настроїв та сподівань, – розповідає політтехнолог Катерина Одарченко.

Вибори

Переконлива перемога у другому турі Володимира Зеленського над Петром Порошенком виявила глибокий рівень розчарування громадян у багатьох нездійсненних очікуваннях, їхньої невпевненості у власному майбутньому та прагненні якісних змін у політичній площині.

Під час дострокових парламентських виборів партія Слуга народу здобула високий рівень підтримки (43,16% – 124 депутата) у загальнодержавному багатомандатному окрузі.  Її представники також перемогли у 130 мажоритарних одномандатних округах. Завдяки цьому пропрезидентська політична сила вперше у новітній історії України сформувала одноосібну парламентську більшість.

Відкриттям політичного сезону стала політична партія Голос Святослава Вакарчука, яка була створена буквально “з коліс”. Партія розпочала боротьбу за прихильність виборців, маючи рейтинг близько 1%, і то лише завдяки популярності лідера – Святослава Вакарчука. У результаті Голос здобув довіру 5,83% виборців, отримавши перепустку до парламенту дев’ятого скликання.

Результати двох виборчих кампаній свідчить про значну зміну електоральних кластерів.

Молодіжний кластер під час президентських та парламентських виборів виявився неочікувано активним, оскільки для молоді як ніколи актуальною стала проблематика вирішення військового конфлікту на східних територіях України, окреслення чітких перспектив розвитку країни та свого майбутнього у ній.

Новий уряд

Під повний контроль глави держави одразу перейшла виконавча та законодавча гілки влади. Підходи до реформування судової гілки влади також свідчать про спроби взяти під контроль і судову гілку влади.

Не маючи потреби у проведенні консультацій для формування коаліції, партія президента дуже швидко сформувала та затвердила персональний склад Кабінету міністрів.

Одразу була проголошена амбітна мета економічного розвитку – збільшити ВВП на 40% впродовж наступних п’яти років. Для цього у 2020 році ВВП має зрости на 5%, а впродовж 2021-2024 років – на 7% щороку.

Формування уряду під нові завдання і водночас скорочення парламентських комітетів створило функціональні викривлення. Для проведення важливих реформ та координації взаємодії між виконавчою й законодавчою гілками влади необхідні якісні комунікації та функціональне сполучення між парламентськими комітетами та міністерствами.

Функціональне навантаження міністерств і особливо призначення міністрів в новому уряді були результатом складних компромісів у провладній команді.

Внаслідок цього значна кількість посад міністрів дісталася людям, які не мають необхідної підготовки і  управлінського досвіду. Відсутність якісних результатів діяльності нового уряду може призвести до часткового або повного перезавантаження його складу вже на початку 2020 року.

Україна в політиці США

Значний резонанс у США та світі мав гучний скандал, який розпочався з оприлюднення на вимогу Демократичної партії США стенограми телефонної розмови президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа. Україна опинилася у центрі внутрішньополітичного протистояння впливових політичних сил Сполучених Штатів Америки.

Читайте: Розмова із Зеленським була ідеальною – Трамп про імпічмент

Дональд Трамп під час цієї розмови висловив бажання, щоб Україна продовжила розслідування справи щодо найбільшої української газовидобувної компанії Burisma, у наглядовій раді якої раніше працював Хантер Байден – син найімовірнішого кандидата, який висуватиметься на посаду президента США від Демократичної партії – Джо Байдена.

Демократи розцінюють таку позицію чинного президента США, як тиск на суверенну країну. На основі цього вони розпочали процедуру оголошення імпічмента Дональду Трампу, і маючи більшість у Палаті представників Конгресу США, оголосили йому недовіру.

Цікаво, що серед багатьох свідків, які брали участь у відкритих слуханнях у справі проголошення імпічменту Дональду Трампу, була Марі Йованович – колишній посол США в Україні.

До справи також виявився причетним колишній генпрокурор України Юрій Луценко, який неформально став на бік Трампа і заявляв, що Йованович передавала йому списки недоторканних людей, яких не варто переслідувати. Проте Марі Йованович під присягою у Конгресі США заявила, що ніколи не давала колишньому генпрокурору Юрію Луценку жодних списків людей, яких не можна переслідувати.

Інтерпретація та комунікація політики

Електоральний успіх Володимира Зеленського та партії Слуга народу у перші ж місяці роботи Верховної Ради був затьмарений великою кількістю гучних скандалів та комунікаційних прорахунків.

Нечисленна, але досвідчена парламентська і позапарламентська опозиція використовує помилки провладної команди на свою користь.

Читайте: Плакали і сміялись всією країною: найзнаковіші події 2019 року

Це проявилося під час розгляду законопроекту Про обіг земель сільськогосподарського призначення, як законодавчого інструменту запровадження ринку землі. Оскільки широкої суспільної підтримки запровадження в Україні земельного ринку немає, опозиція педалює цю тему, щоб послабити позицію владної команди.

Нові комунікаційні формати, які започаткував Володимир Зеленський у формі прямих відеозвернень, виглядають динамічно та мають високі показники переглядів, зворотної реакції.

Наріжним каменем наступного політичного сезону і навіть міжсезоння стане налагодження ефективних прямих каналів комунікаційної політики влади з суспільством.

2019 рік ще раз засвідчив неспростовну істину про те, що державну політику мають здійснювати компетентні люди. У суспільстві зростає запит на кваліфікованих, патріотичних політиків, для яких Україна – це не просто держава на політичній карті світу, а насамперед країна, з якою вони пов’язують своє майбутнє.

Автор: Катерина Одарченко,політтехнолог, партнер компанії SIC Group Ukrainе, Member of International association of political consultants (IAPC).