Як захистити дитину від насилля: правила поведінки на вулиці та у мережі
Дослідження Ради Європи продемонстрували, що 21% дітей в Україні піддаються різним формам сексуального насильства. Кожна третя дитина стає жертвою фізичного насильства, а кожна друга – психологічного. Цю проблему можна вирішити лише завдяки комплексній і старанній роботі суспільства. Факти ICTV розкажуть, чи можна залишати дітей самих вдома, навчать поведінці на вулиці та як розпізнати ймовірного збоченця.
У скільки років можна залишати дітей самих вдома
Неповнолітні діти не повинні залишатися без нагляду довше, ніж на кілька годин. У 8-9 років це становить максимум півтори години.
В жодному разі не можна залишати немовлят і маленьких дітей без нагляду, вийшовши в магазин або покурити, навіть якщо вони сплять, – розповідають у поліції.
Не можна залишайти дитину одну, навіть якщо вона старше 12-14 років і вже самостійна, на кілька днів. За дітьми-підлітками також важливо наглядати.
Також батьки повинні навчити дітей безпечній поведінці на вулиці без дорослих. Проте вдаватися до крайностей та відпускати від себе дитину до підліткового віку не варто.
Як навчити дітей правилам поведінки на вулиці:
- Для дітей у віці від 4 до 6 років правила безпечної поведінки будуть краще засвоюватися в ігровій формі з використанням іграшок та інших підручних предметів. Наприклад, можна інсценувати ситуацію на тему Дії, якщо загубилася улюблена іграшка.
- З 7-річними дітьми корисно складати сценарій дій за вигаданою сценкою. Це буде наштовхувати дитину на пошуки правильного виходу зі складних ситуацій.
- З підлітками краще обговорювати, що йому можна, а що ні. Наприклад, варто розмежувати місця, куди дитині не варто ходити без дорослих. У підлітковому віці потрібно знати номери служб порятунку і варіанти, до кого і куди звернутися у складних ситуаціях.
Правила поведінки на вулиці:
- Завжди потрібно попереджати батьків, куди йдеш, з ким і коли повернешся.
- Не носи на вулиці дорогі прикраси, особливо коли гуляєш без дорослих.
- Не потрібно вішати ключі від будинку на шию або на ремінь брюк.
- Якщо хтось із перехожих питає дорогу, можна пояснити і навіть намалювати шлях, але не проводжати до цього місця самостійно.
- Якщо незнайома людина попросив допомогти йому з сумками, обіцяючи за це винагороду, потрібно відповісти категоричною відмовою.
- Якщо поблизу починає гальмувати авто, потрібно відійти від нього подалі і ні за яких обставин не сідати в машину.
- Якщо здається, що хтось переслідує, потрібно перейти на іншу вулицю, зайти в магазин або звернутися за допомогою до дорослих, тобто привернути увагу до себе.
Особисті кордони дитини – як навчити їх визначати і захищати
Однак виховання не закінчується суворими правилами. Важливим аспектом залишається те, що батьки зобов’язані пояснити дитині, де починається її особистий кордон.
У кожної людини існують свої кордони: власний простір, сім’я, друзі, знайомі, люди, які надають нам професійну допомогу (лікарі, вчителі, касири. – Ред.), незнайомі люди.
Коли варто розповідати дітям про те, що їм загрожує насильство з боку інших людей? Якомога раніше!
Дітям необхідно пояснювати, що таке насильство і як його уникнути ще з садочка, але робити це потрібно на зрозумілому для них рівні.
– Наприклад, ось лікар – він може тебе чіпати так і так, а це вчитель – він може себе поводити ось так, – зазначає психолог Роман Мельниченко.
Це стосується і друзів, і рідних (дуже часто педофілами і насильниками виявляються члени родини). Також потрібно пояснити, які кордони існують у дитини на вулиці серед сторонніх людей.
– Йдеться не про секс, це їм поки не зрозуміти. Йдеться про межі їхнього тіла, – зазначає психолог.
Крім того, не вчіть дітей беззаперечно слухатися старших. Якщо людина старша за дитину – це не привід її поважати і погоджуватися в усьому.
Цькування і сексуальне насильство в інтернеті
Науковці вже говорять про травму від інтернет-насилля та використовують для її ідентифікації спеціальні терміни. Один з них — кібер-буллінг.
Кібер-буллінг – це напади з метою завдання психологічної шкоди, які здійснюються через електронну пошту, сервіси миттєвих повідомлень, у чатах, соціальних мережах, на web-сайтах, а також за допомогою мобільного зв’язку.
Найчастіше дітей кібрбулять їхні однолітки, однокласники. В інтернеті комунікація відбувається між аватарками, а булінг існує як прояв анонімної агресії. Переслідування жертви таким чином приваблює нападника, йому приносить задоволення почуття влади над іншим.
Якщо булінг здійснює підліток, він швидко звикає до свого нового статусу та бажає повторювати напади знов і знов. Безкарність, можливість домінувати над іншим, брак батьківського контролю — ось типові причини такої поведінки.
Збоченці і насильники давно облаштувалися в інтернеті, а зокрема в соціальних мережах.
Наведемо стандартну схему того, як над дітьми здійснюють сексуальне насильство в мережі.
Наприклад, чоловік знаходить в соцмережі профіль дитину. Досить 10 хвилин, щоб дізнатися про жертву кілька фактів із життя і кілька близьких друзів і однокласників.
Далі збоченець пише дитині, втирається в довіру, мовляв, я знаю, які у тебе проблеми і можу допомогти їх вирішити, бо я дорослий і досвідчений. Після кількох вечорів душевних розмов маніяк починає просити дитину роздягнутися і показати на камеру інтимні місця. По-хорошому або після шантажу дитина це може зробити.
Правила профілактики онлайн-булінгу прості. Батьки мають пояснити, а діти пам’ятати, що в мережі не можна:
- Ділитися відвертими фотографіями або відео, тому що після цього ви не контролюєте того, що може трапитися з ними в майбутньому.
- Довіряти “близьким” стосункам без особистого спілкування, знайомства з родичами і друзями, тобто без того, щоб віртуальні друзі стали реальними.
- Просити подібні матеріали самому, адже це також можуть використати.
У таких випадках чудово працює правило білборду – можна відправляти чи публікувати тільки те, що буде не соромно побачити на білборді поруч зі входом у школу.
Як визначити схильність до насильства
– Насильником здебільшого стає людина, яка сама переживала насильство, має занижену самооцінку, прагнення контролю, домінування (ставить свої цінності, упередження вище за інші та нав’язує їх. – Ред.), не в змозі висловити свої потреби та зрозуміти потреби іншого, – розповіли у прес-службі ГУНП у Київській області.
Кривдник часто сприймає свої дії як єдиний спосіб комунікації з людьми. Тобто йому здається, що лише через насилля його чують, поважають, бояться.
Якщо насильник – соціопат, то його характеризує також невміння співпереживати та потяг до садизму.
Жертвою ґвалтівника може стати будь-яка дитина. Однак найчастіше це діти з неблагополучних сімей, за якими не здійснюється необхідний догляд.
Цікаво, що маніяки ніякої проблеми не бачуть у своїй поведінці. Вони пояснюють свої дії, як “прояв кохання та уваги”. Педофілам щиро здається, що таким способом вони роблять “добру справу”.
Якщо навіть запідозрите, щось негативне стосовно своєї чи просто знайомої дитини, не соромтися звернутися до правоохоронних органів, аби запобігти злочину. Якщо горе вже сталося зверніться за допомогою до фахівців.
Останні гучні випадки нападу на дітей в Україні
Літо 2019 року запам’ятається українцям жорстокими вбивствами і частими зґвалтуваннями дітей, які прокотилися всією країною.
У селищі Іванівка Одеської області 13 червня зникла Дарина Лук’яненко, а 19 червня її знайшли метвою. Головний підозрюваний у вбивстві Дарини – 22-річний Микола Тарасов. Саме у вигрібній ямі його будинку і було знайдено тіло дівчинки. Він почав планувати злочин щодо малолітньої особи ще у квітні. До цього його спонукала сексуальна незадоволеність. Але з жертвою він визначився не відразу. Вибір припав на 11-річну дівчинку у червні.
У Дарницькому районі Києва 22 червня зник дев’ятирічний Захар Черевко. Він вийшов з дому близько 20.00 і не повернувся. Увечері 23 червня стало відомо, що його тіло знайшли біля озера Вирлиця. Вбивцею виявився брат вітчима хлопчика.
За словами заступника керівника Київської місцевої прокуратури №2 Олександра Суботіна, мотивом для вбивства стала помста.
– Помста своєму брату і матері Захара, оскільки за декілька днів до події в них була сварка і, відповідно в нього закралося таке бажання, – сказав Суботін.
На Одещині 9-річний хлопчик прийшов на ставок біля селища, де його зґвалтував 63-річний чоловік.
До слова, подібні повідомлення з’являються у поліції чи не щодня.
