Секретна угода ФІФА та Павелка – L’illustré про аферу в українському футболі

Останнім часом постать керманича українського футболу Андрія Павелка у всіх на слуху. Чиновник став об’єктом розслідування ФІФА та УЄФА щодо коштів, виділених на розвиток національної асоціації.

До Павелка були питання і в української громадськості: починаючи з процедури призначення головного тренера збірної України та закінчуючи будівництвом заводу з виготовлення трави.

У швейцарському тижневику L’illustré вийшла стаття журналіста Арно Біда під назвою ФІФА: особиста справа, в якій розповідається про діяльність глави УАФ Андрія Павелка та його таємну угоду з ФІФА.

Факти ICTV наводять прямий переклад статті видання L’illustré про керманича українського футболу Андрія Павелка:

— Він впливова постать в українському футболі та наче риба у воді плаває між ФІФА та УЄФА, він – президент Української асоціації футболу Андрій Павелко, і він думає, що недоторканний.

Але щось пішло не так: Павелко був змушений підписати таємну угоду, щоб припинити всі розслідування проти нього, заплатити штраф та навіть піти у відставку з Дисциплінарного комітету ФІФА, членом якого він був.

Ми думали, що про нього забули

Ми уявляли, як він, перебуваючи в рідній Україні, мовчки, поступово вичікує, коли пройде шторм. Але ми були не праві.

Андрій Павелко – український бізнесмен та аферист, добре відомий читачам L’illustré, який після непростого шляху став президентом Української асоціації футболу, членом виконкому УЄФА та престижного дисциплінарного комітету ФІФА.

Так, ви правильно зрозуміли, Андрій Павелко – сама доброчесність та борець за чесну гру.

— Це все одно, що просити браконьєра засудити мисливців, які порушують правила, – сміється один із знайомих Павелка.

Як відомо, Андрій Павелко ненавидить журналістів, особливо занадто допитливих: чиновник подав скаргу на L’illustré за матеріал-розслідування про його віртуозне фінансове шахрайство на декілька мільйонів франків, про зняття частини кредиту УЄФА, наданого у листопаді 2016 року у розмірі €4 млн. Пізніше чиновник, граючись словами, зробив вигляд, що це, скоріше, аванс, який УЄФА традиційно виділяє щороку європейським федераціям.

Не в змозі відповісти на викриття L’illustré, Андрій Павелко спершу намагався все спростувати, розмахуючи горами паперу та замилюючи очі. Однак він виявився вразливим, коли у липні минулого року, після обрання нового президента України Володимира Зеленського та виборів до парламенту, втратив депутатське крісло, що гарантувало йому недоторканність.

Заплутавшись у різних процедурах, які порушили проти нього у Швейцарії та Німеччині, Павелко сьогодні перебуває у центрі інших розслідувань, відкритих у Києві за розкрадання та корупцію.

Це ще не все

Викриття у L’illustré спричинили розслідування у самій ФІФА. Все почалося 30 серпня 2019 року, коли Слідча палата ФІФА направила Павелку офіційний запит “як президенту Української асоціації футболу і члену дисциплінарного комітету ФІФА”.

Вона вимагала від нього пояснення фактів, викладених у статті L’illustré, про розкрадання грошових коштів УЄФА, а також про погрози на адресу автора цієї статті. Це означало, що він ризикує отримати заборону “на будь-яку діяльність, пов’язану з футболом, на термін до двох років”, а також заплатити штраф у розмірі щонайменше 10 тис. швейцарських франків.

6 вересня, в останній день для відповіді, о 17.25 Павелко відправив лист на електронну пошту Марії Клаудії Рохас, яка відповідальна за дисциплінарне розслідування, розпочате у справі № RE 18-00077:

— Я пропоную вам зв’язатися з УЄФА і звернути увагу на позицію моїх адвокатів.

Невже він думав, що відповідь його адвокатів задовольнить ФІФА?

26 вересня Комітет з питань етики ФІФА надіслав йому новий лист, нагадавши про заборону членам ФІФА “обіймати політичну посаду у своїй країні”. Новий термін для відповіді – 2 жовтня. Цього разу ФІФА наполягала на “необхідності його співпраці у слідстві”.

Павелко не відповідав до 23 жовтня і намагався схитрувати, пояснюючи ФІФА, що “орган не має юрисдикції розслідувати його справу”. Він стверджував, що УЄФА вже займається тією ж справою, а тому закликав ФІФА припинити розслідування проти нього.

Потім у приглушених коридорах ФІФА відбувся матч. Захист Павелка вивчав справу. Адвокати не збиралися доводити невинність, але шукали компромісу. Вони обговорили відставку Павелка з посади члена дисциплінарної комісії як попереднє формальне покарання.

В електронному листі ФІФА від 14 грудня 2019 року, що адресований адвокатам Павелка, йшлося: він повинен піти у відставку з дисциплінарної комісії для дотримання угоди. Його представники гарантували, що все було зроблено, щоб виключити приховування будь-яких фактів.

Ідея полягала у маскуванні мінімального штрафу через відставку.

— Підсумовуючи це, адвокати Павелка зазначають, що нинішня позиція така: якщо вони приймуть пропозицію ФІФА про відставку, рішення буде ухвалене в кінці січня або у лютому 2020 року.

19 лютого 2020 року Павелко нарешті звернувся зі своїм офіційним листом про відставку до дисциплінарного комітету ФІФА, пробувши там 2,5 роки.

Які умови цієї примусової відставки?

L’illustré зміг дістати цю угоду з ФІФА. У ній зазначене таке: Після відставки пан Павелко буде оштрафований на 10 тис. швейцарських франків в обмін на те, що ФІФА:

1. не пропонуватиме забороняти йому будь-яку діяльність, пов’язану з футболом;
2. відмовиться від попередження чи догани;
3. не вимагатиме вибачень від пана Павелка;
4. гарантує те, що у прес-релізі ФІФА не буде згадуватися відставка чи сума санкцій;
5. передбачить часовий інтервал між відставкою та визначенням штрафу;
6. не публікуватиме жодних прес-релізів щодо цієї справи.

26 листопада 2019 року ці умови були підтверджені ФІФА під час телефонної розмови з адвокатом українця, про що свідчить електронний лист, відправлений о 14.37. Після відставки Павелка угоду між сторонами було викладено у протоколі англійською мовою на шести сторінках, відправленому адвокатам Павелка секретаріатом комітету з етики 27 лютого 2020 року об 11.18.

Цей документ під назвою Угода про визнання помилки, реєстраційний номер E18-00026, виправдовує стягнення тим, що пан Павелко публічно здійснював політичну діяльність, використовуючи для цього футбол як платформу, порушуючи свої обов’язки щодо дотримання нейтралітету та лояльності (пункт 5, сторінка 3 угоди).

Зауважимо, що у цьому ж рішенні йдеться про телефонну розмову від 26 листопада 2019 року між головою Комісії з питань етики та адвокатом Павелка, однак не деталізується її зміст, зберігається в умисній таємниці. Угода була підписана головою Комісії з питань етики Марією Клавдією Рохас.

У будь-якому разі тепер проливається світло на методи ФІФА, яка виступає суддею над самою собою через суперечливості її внутрішньої організації. Як перетягнути новий скандал під килим? Як залишити під грифом секретності члена дисциплінарного комітету? Рішення, яке навряд чи може бути схвалене без самого президента організації Джанні Інфантіно…

10 тис. франків – це мала сума, яку колишній український парламентар нарешті сплатив в обмін на свою відносну безкарність, якою він потім може скористатися. Раніше, до речі, Павелко вже встиг змусити всіх повірити в те, що Українська асоціація футболу спокійно може купувати у збиток синтетичну траву німецького виробництва через офшорну компанію в Об’єднаних Арабських Еміратах!

Але основне питання, що залишається: як у травні 2017 року ФІФА змогла просунути Павелка у члени важливої ​​дисциплінарної комісії, яка будує та руйнує репутацію всіх значущих осіб у футболі? Про що думав президент ФІФА Джанні Інфантіно, коли призначав Павелка на цю посаду, адже Інфантіно з моменту обрання у лютому 2016 року повторював, що буде гарантом чистого футболу? І чи могла ФІФА проігнорувати той факт, що, попри її статути, на подібну посаду призначається людина, яка одночасно є парламентарем та президентом федерації футболу? Але як же Павелко отримав таку пільгу?

Одне з найбільш правдоподібних пояснень, безперечно, таке: у галактиці міжнародного футболу все змінюється, але все залишається незмінним. Павелко занурився у світ, де відразу відчув себе рибою у воді – не дивно, що за цих умов його негайно катапультували до престижного дисциплінарного комітету ФІФА.

Про це можна вдосталь міркувати, враховуючи численні справи та скандали, в яких були замішані як стара команда епохи Блаттера, так і нова команда “чистих рук” Джанні Інфантіно.

Швидко навести приклади? Нещодавно перерваний судовий процес у Федеральному кримінальному суді, зокрема, проти легенди Бекенбауера та тогочасного генсека ФІФА за купівлю голосів під час вирішення питання господарки ЧС-2006; арешти у травні 2015 року у готелі Baur au Lac у Цюриху семи високопоставлених членів ФІФА, підозрюваних в отриманні хабарів на понад $100 млн під час вибору господарів чемпіонату світу 2018 та 2022 років; виявлені випадки Panama Papers, де Інфантіно – який це заперечує – нібито отримав ретроцесію за контрактами через офшорну компанію.

І, звичайно, знамениті таємні зустрічі у готелі Schweizerhof у Берні між Інфантіно, Лаубером та третіми сторонами, роль яких досі незрозуміла. Більше можна не додавати, чаша вже переповнена, хоча список далеко не остаточний…

Матеріал L’illustré завершується роздумами про роль генерального прокурора Швейцарії Майкла Лаубера у приховуванні махінацій ФІФА та розслідуваннями Міністерства юстиції США.

Що про це каже сам Павелко та УАФ?

В УАФ заперечують, що розслідування пов’язане з корупційною складовою чи стосується фінансового епізоду, а під час перевірки коштів для України загалом не було знайдено фактів навіть для початку розслідування.

Українська асоціація футболу назвала статтю Арно Беди дискредитаційною, зазначивши, що розслідування фінансових справ насправді стосувалося лише публічної підтримки хорватських футболістів з боку Андрія Павелка.

— Це розслідування з питань етики було розпочато у серпні 2018 року. Йшлося про гасло Слава Україні, яке хорватські футболісти озвучили у своєму відеоролику.

Також в УАФ заявили, що журналіст Арно Беда у своєму розслідуванні безпідставно звинувачував УАФ у фінансових махінаціях. Асоціація підтвердила, що у 2019 році УЄФА дійсно звертався до УАФ з низкою запитань, але отримавши всю інформацію та перевіривши її достовірність, УЄФА не знайшов підстав для відкриття справи, про що повідомив УАФ та ФІФА.

Джерело: L’illustré