За останні сім днів сталося декілька ключових подій. Так, у Давосі пройшов Всесвітній економічний форум, на якому зібралися політичні лідери з понад 100 країн, а також бізнесмени та громадські діячі. На нього прибула й українська делегація, зокрема президент України Володимир Зеленський, який виступив перед присутніми.
А ось у Росії цього тижня було неспокійно – там знищили літак А-50, а також Іл-22, у декілької областях країни-агресора не вщухала “бавовна”. На фоні загострення безпекових викликів у Європі не припиняються обговорення ймовірності початку нової війни та важливості підготовки до неї.
Про ці та інші головні події в Україні та світі за тиждень з 12 до 19 січня читайте у матеріалі на Фактах ICTV.
- Перше застосування системи ППО FrankenSAM
- Знищення літака А-50
- “Бавовна” у Росії
- Український дрон долетів до Пітера
- Пакет допомоги від Німеччини
- Форум у Давосі
- Зустріч радників щодо Формули миру
- Схвалення резолюції Європарламентом
- Нові кроки щодо членства України в ЄС
- Надання допомоги Україні від США
- Заклики щодо підготовки до війни
Перше застосування системи ППО FrankenSAM
Під час відбиття 17 січня нічної атаки російських безпілотників українські військові вперше застосували гібридні системи протиповітряної оборони проєкту FrankenSAM.
— Замість того, щоб з нуля розробляти якусь нову систему протиповітряної оборони, на яку б пішли довгі роки, ми взяли радянські компоненти та застосували до цього західні ракети. Або ж брали західні пускові установки й застосовували до них радянські ракети, – розповів міністр з питань стратегічної промисловості України Олександр Камишін на форумі у Давосі.
Знищення літака А-50
Ввечері 14 січня з’явилася інформація про знищений літак А-50 (ДРЛВ) та підбитий Іл-22. На момент вогневого ураження обидва об’єкти перебували над акваторією Азовського моря.
Фото: Міноборони Росії
Наступного дня головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний підтвердив знищення російських літаків А-50 та Іл-22 над Азовським морем.
А-50 є літаком дальнього радіолокаційного виявлення. І навіть попри те, що ліквідація одного літака не може кардинально вплинути на розклад сил із застосуванням авіації, це змусить РФ поводитися обережніше. А ще це серйозний удар по іміджу режиму Путіна.
– Вперше в історії літак такого класу та ще й разом з повітряним командним пунктом були блискавично знищені Повітряними силами. Блискуча операція. Противник втратив серйозний літак. Це радар повітряного базування – його ще так можна охарактеризувати. Це літак, який сканує територію України вглиб до 600 км. Їх часто працює по кілька в повітряному просторі. Це допомагає РФ виявляти повітряні цілі будь-якого типу на території України, – пояснив представник ГУР Андрій Юсов.
У розвідці Британії вже відзначили, що РФ запустила новий літак А-50 замість збитого, проте вона тримає його “далі від лінії фронту, що підтверджує успіх України”.
“Бавовна” у Росії
У Московській, Ленінградській та Бєлгородській областях РФ уночі 18 січня лунали вибухи. Пізніше у Міністерстві оборони Росії повідомили про атаку українських дронів на нафтотермінал у Ленінградській області.
19 січня Брянську область Росії атакував безпілотник, який нібито придушили засобами радіоелектронної боротьби. Однак потім мережу заполонили фото та відео масштабної пожежі на нафтобазі в Клинцях.
Фото: Город Брянск
У ГУР вже заявили, що атака на нафтобазу ускладнить логістику окупантів, оскільки саме вона забезпечує пальним окупаційні війська.
– Зрозуміло, що коли йдеться про нафтобазу, яка задіяна в постачанні окупаційного корпусу паливно-мастильними матеріаліми, це ускладнює логістику окупантів, зриває графіки постачання та забезпечення, відповідно, збільшує час та простір для маневрів наших захисників, – пояснив представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов.
Крім того, за даними ЗМІ, 19 січня безпілотник атакував Тамбовський пороховий завод, що в російському Котовську. Наслідки атаки ще з’ясовують.
Український дрон долетів до Пітера
Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін повідомив, що 19 січня нафтобазу у Санкт-Петербурзі атакував український безпілотник.
А у ГУР заявили, що удар дронів по нафтобазі у Санкт-Петербурзі свідчить про “нову якість” засобів ураження.
– Ми традиційно не підтверджуємо і не спростовуємо, а просто констатуємо. “Бавовна” була в Ленінградській області і раніше, але цього разу це нова якість “бавовни” – і що стосується географії, і що стосується засобів ураження. І так, для ворога є підстави переживати за свої військові об’єкти, які дислокуються на території Петербурга і Ленінградської області, – сказали у розвідці.
Пакет допомоги від Німеччини
Уряд Німеччини передав Україні черговий пакет військової допомоги, до якого увійшли БМП Marder, САУ Gepard, снаряди для Leopard, дрони, бронетранспортери тощо.
До нового пакету увійшли:
- 20 бойових машин піхоти Marder;
- 15 самохідних зенітних установок Gepard;
- боєприпаси для танків Leopard 1A5;
- 25 безпілотників-розвідників RQ-35 Heidrun;
- 8 бронетранспортерів;
- 16 паливозаправників Mercedes-Benz Zetros;
- 5 автівок для прикордонників;
- 3 цивільні автівки (вантажівки, мікроавтобуси, всюдиходи) із запасів Бундесверу;
- 50 терміналів супутникового зв’язку SatCom;
- 500 світлодіодних ламп;
- матеріали для знешкодження вибухонебезпечних предметів;
- майже 2 тис. бойових шоломів M92.
Форум у Давосі
З 15 січня у Давосі стартував Всесвітній економічний форум, на якому зібралися політичні лідери з понад 100 країн, а також бізнесмени та громадські діячі.
У ньому взяли участь держсекретар США Ентоні Блінкен, радник з національної безпеки Джейк Салліван, а також представники Сенату і Палати представників американського Конгресу.
Українську делегацію очолив президент Володимир Зеленський. Він виступив 16 січня. Голова держави запросив представників великого бізнесу інвестувати в Україну та брати участь у її відновленні.
– Ми запрошуємо бізнес інвестувати в наш агросектор, відповідно, ми готові надавати страхування з боку уряду. Ми створили паралельний маршрут, продемонструвавши, що ми можемо відтіснити флот РФ з Чорного моря. Ми вже продемонстрували, що здатні на це. І почали транспортувати не лише зерно, – зауважив Зеленський.
На полях форуму у швейцарському Давосі президент Володимир Зеленський зустрівся з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом та очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
ОПУ
Зустріч радників щодо Формули миру
У Давосі 14 січня пройшла четверта зустріч радників із нацбезпеки щодо української Формули миру, в якій взяли участь 81 країна та міжнародна організація.
Під час неї присутні працювали над такими пунктами:
- виведення російських військ;
- відновлення справедливості;
- екологічна безпека;
- недопущення ескалації та повторення війни;
- підтвердження закінчення війни.
Схвалення резолюції Європарламентом
Європарламент схвалив резолюцію, яка закликає Європейську раду перевірити Угорщину на предмет постійних порушень цінностей ЄС.
– Позитивна новина. Прогрес у цій справі насправді блискавичний. Від моменту подання його петиції до ухвалення спільної позиції Європарламенту пройшло лише 10 днів. Тепер хід за країнами – членами ЄС, – написав депутат Європарламенту від Фінляндії Петрі Сарвамаа у Twitter.
Нові кроки щодо членства України в ЄС
16 січня на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
Фото: Офіс президента
Вони обговорили ключові пріоритети відносин між Україною та ЄС на найближчу перспективу. А також домовилися про початок скринінгу українського законодавства. Це черговий крок на шляху до відкриття переговорів щодо членства України у Євросоюзі.
Надання допомоги Україні від США
17 січня президент США Джо Байден обговорив із членами Конгресу необхідність продовжувати надавати фінансову та військову допомогу Україні. Він закликав конгресменів якнайшвидше ухвалити законопроєкт про нацбезпеку.
Президент США заявив, що узгодження військової допомоги Україні підтримує більшість у Конгресі, однак ймовірний і негативний результат голосування.
– Я вважаю, що більшість членів Конгресу підтримують допомогу Україні. Питання – чи зможе незначна меншість заблокувати її, що було б катастрофою, – зазначив президент США.
18 січня у західних ЗМІ з’явилася інформація, що президент США Байден готовий піти на поступки щодо імміграційної політики, щоб забезпечити допомогу Україні.
А 19 січня Конгрес США схвалив законопроєкт щодо фінансування уряду. Це сталося за день до шатдауну, який мав настати 20 січня. Це дає законодавцям ще шість тижнів на переговори й ухвалення понад десятка документів про витрати на загальну суму 1,66 трлн доларів. Це дасть змогу зберегти більшу частину федеральних видатків на колишньому рівні й одночасно зміцнити збройні сили.
Заклики щодо підготовки до війни
Загрозливі китайські патрулі поблизу Тайваню, обмін вогнем між Іраном і Пакистаном і подальша ескалація між американськими військовими та повстанцями-хуситами – все це призводить до того, що в Європі все більше лунають заклики щодо підготовки до можливої війни.
Так, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що за декілька років можлива агресія Росії проти країни – члена НАТО.
– Ми повинні враховувати, що (президент РФ, – Ред.) Володимир Путін може одного дня напасти навіть на країну НАТО. Наші експерти очікують, що це стане можливим через п’ять-вісім років, – сказав він.
Крім того, голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер заявив, що Збройні сили воєнного блоку готуються до можливої війни з РФ, проте цивільні громадяни також повинні бути напоготові, оскільки це вимагатиме значних змін у їхньому житті.
– Ми повинні усвідомити, що мир не є даністю, що ми живемо в мирі. І саме тому ми [сили НАТО] готуємося до конфлікту з Росією… Але дискусія набагато ширша. Це також промислова база і люди, які повинні розуміти, що вони відіграють певну роль, – пояснив він.
Тому Бауер вважає правильними дії Швеції, яка на початку цього місяця вже закликала своє населення готуватися до війни.