Атомна енергетика залишиться базою енергосистеми України, але їй потрібно навчитися співіснувати з ВДЕ
Про це говорив Володимир Бандуров, голова підкомітету ВР з питань ядерної політики та ядерної безпеки в рамках круглого столу Роль електроенергетики в підвищенні енергетичної безпеки України, посилаючись на Енергетичну стратегію 2035, прийняту Кабінетом міністрів, пишуть elektrovesti.net.
Енергетична стратегія до 2035 року передбачає, що частка атомної енергетики в енергобалансі буде зберігатися приблизно на існуючому рівні – 50 – 55%. При тому, що виробництво електроенергії на АЕС має поступово збільшуватися – до 95 – 100 млрд кВт-год на рік, виходячи із запланованого зростання потреб країни в електроенергії 2% в рік.
– Атомна енергетика залишається головною базовою складовою енергетичної галузі України. І розвиток атомної енергетики – це визначальне завдання посилення енергетичної безпеки України, – підкреслив голова підкомітету.
Але в той же час Енергостратегія передбачає зростання частки “зеленої” енергетики до 22% (з урахуванням великих ГЕС) до 2035 року, а план розвитку ВДЕ передбачає досягнення 11% ВДЕ вже у 2020 році. І це, за словами Бандурова, є одним з викликів для атомної енергетики як в короткостроковій, так і довгостроковій перспективі.
В умовах збільшення частки ВДЕ, прописаних у планах і стратегіях, НАЕК Енергоатом, оператор усіх діючих українських АЕС, необхідно запровадити можливість оперативного регулювання видачі потужностей.
За словами голови підкомітету, до 2020 року на енергоблоках АЕС має бути впроваджено так зване первинне частотне регулювання потужностей – в діапазоні +- 2% ,”так як ГЕС і ГАЕС вже не зможуть самостійно відстежувати генерацію ВЕС і СЕС, як це відбувається сьогодні”. Цього також вимагає приєднання України до ENTSO-E, і такі роботи вже проводяться на першому енергоблоці Запорізької АЕС, наголосив Володимир Бандуров.
Вже до 2025 року “хоча б на 3 – 4 енергоблоках” необхідно запровадити можливість використання режиму вторинного регулювання потужності – за аналогією з АЕС Франції. На сьогодні такі роботи ведуться лише на пілотному енергоблоці №2 Хмельницької АЕС, де вивчаються можливості регулювання потужності +/- 250 МВт, зазначив депутат:
– Це особливо важливо в нових умовах функціонування ринку електроенергії при різкому зростанні частки відновлюваної енергетики до 10 – 12%, коли робота атомних блоків в базовому режимі буде неефективною.
“Зелені” потужності на АЕС
Цікаво також, що в комітеті вважають, що Енергоатом може будувати на територіях АЕС інші потужності – сонячні та вітрові – що допоможуть замістити в майбутньому вибуваючі енергоблоки:
– У Енергоатому є 7 – 8 років для будівництва інших потужностей в санітарно-захисних зонах на майданчиках діючих АЕС, а саме сонячних і вітрових електростанцій, до речі вже є пілотні проекти – на майданчиках Запорізької АЕС та Південно-Української АЕС… Це дійсно реальний шлях заробити гроші як на нове будівництво, так і на зняття з експлуатації діючих атомних блоків.
Він підкреслив, що виведення енергоблоків, що вичерпали свій термін експлуатації, не горами, і що вже зараз необхідно шукати фінансування, як на вивід цих потужностей, так і на потужності, які їх замінять, зокрема модульні атомні реактори:
– До 2035 року у нас закінчується термін експлуатації всіх енергоблоків крім двох. Тому не тільки НАЕК Енергоатом, але і вся країна повинні думати про те, яким чином ми будемо заміщати вибуваючі потужності атомних блоків.