PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Світовий досвід. Як працює Антикорупційний суд в інших країнах

Півроку голосувань, майже дві тисячі правок, переговори з міжнародними партнерами та фракціями. Верховна Рада з труднощами та дискусіями прийняла закон про Антикорупційний суд.

Рада підтримала створення Антикорупційного суду

Чи допоможе це подолати українську корупцію та як практика роботи подібних судів вплинула на держави, де вони вже є, дізнавались Факти ICTV.

Голосували за проект закону депутати кілька разів. Перше читання прийняли в березні. Потім були численні поправки та дискусії щодо ролі міжнародних експертів у виборі суддів. Головне питання – хто має отримати вирішальну роль при доборі суддів.

Роль міжнародних експертів

Венеціанська комісія наполягала на домінуючій ролі міжнародної ради експертів. Однак профільний комітет ВР з питань правосуддя не дійшов згоди у цьому питані до самого дня голосування за закон.

Перед голосуванням Голова комітету з правової політики ВР Руслан Князевич зачитав висновок, якого дійшов комітет. Так, визначати, чи підходить кандидат на роль судді Антикорупційного суду, має комісія, до якої входять ті ж самі міжнародні експерти та Вища кваліфікаційна комісія суддів.

Кандидатів затверджуватимуть у разі, якщо вони наберуть більшість голосів від конкурсної комісії. Але за умови, якщо кількість голосів ЗА від міжнародних учасників комісії буде більше половини від загальної кількості іноземних експертів. Їх має бути в складі комісії не менше трьох осіб.

Лакмусовий папірець

Самопоміч та Батьківщина заявляли про позитивне голосування за закон лише у разі його відповідності вимогам ВК. Про підтримку президентського проекту заявили БПП, Народний фронт та Воля народу. Опоблок, як і раніше, голоси відмовляється давати в принципі.

Президент Петро Порошенко та голова фракції БПП Артур Герасимов в цей час говорять, що голосування – це лакмусовий папірець, що демонструє, хто в Раді проти корупції, а хто займається популізмом.

І ось через більш як півроку після появи президентського законопроекту в Раді, парламентарі дають 315 голосів, які гарантують створення Антикорупційного суду в Україні. Та чи стане це панацеєю від найбільшої біди українського суспільства – корупції, можна спробувати спрогнозувати на прикладі світового досвіду.

Де є Антикорупційні суди

Антикорупційні суди є в двох десятках країн

Логічно, що антикорупційні органи існують там, де потрібні. Більшість держав зі списку – високо корумповані країни азійського та африканського регіонів. Це Філіппінські острови, Пакистан, Кенія, Уганда, Палестина та ще ряд країн з високим рівнем злочинності. Серед європейських представників списку – лише Словаччина, Хорватія та Болгарія.

Суди створюють за кількома моделями.

  • Першої інстанції (пріоритет у корупційних справах, апеляція у Верховному суді)
  • Одноосібні судді (працюють у загальних судах, однак спеціалізуються на справах про корупцію)
  • Суди змішаного типу (можуть бути одночасно судами першої інстанції при розгляді найбільш важливих справ про корупцію, апеляційними для решти справ, що розглядаються в місцевих органах)
  • Універсальні паралельні суди (виконують функції судів першої інстанції та апеляційних органів)

В Україні планується впровадити першу модель (суд першої інстанції). Зараз вона діє у 8 країнах.

Ефект роботи судів

За показником індексу сприйняття корупції в кожній країні результат діяльності судів різний. В європейському регіоні, де з самого початку рівень корумпованості був невисоким, зміни виявились пропорційними.

Так, в Словаччині, де суд діє 9 років, рівень сприйняття корупції поменшав всього на два пункти – з 56 балів до 54. Трохи кращі результати демонструє Хорватія – мінус сім балів (з 62 до 55). А Болгарія у рейтингу зовсім не зрушила. Там суд існує 5 років.

Читайте: Це перемога! Порошенко про антикорупційний суд Антикорупційний суд: все, що потрібно знати про закон Рада підтримала створення Антикорупційного суду в Україні

Ряду африканських країн створення антикорупційних органів позитивного результату не принесло. Камерун, наприклад, з 2011 року, коли було створено суд, знизив позиції в індексі сприйняття корупції на 11 пунктів (з 134 до 145 балів). Це при тому, що країна в час створення суду перебувала у хвості рейтингу. Те ж можна сказати і про Бурунді та Уганду (майже по тридцять додаткових корупційних балів).

Єдиний поки що вражаючий позитивний приклад показує Сенегал, де за вісім років країна втратила 30 позицій і піднялася з 94-го на 64-те місце в індексі. Там, до речі, суд діє за моделлю першої інстанції.

Чи зникне корупція

Тож говорити, що робота антикорупційної судової системи може викорінити корупцію, не можна. Врешті, в країнах з низьким рівнем корупції таких судів взагалі немає. Це говорить, що наявність профільних судів – не ознака відсутності корупції. На її наявність та рівень скоріше впливає економічний рівень розвитку країни.

В той же час для країн на кшталт України, де корупція стала національною ознакою та існує в усіх соціальних інститутах – від освіти та медицини до правоохоронної системи, створення Антикорупційного суду – не лише правове питання.

Суд, за прикладом країн з високим рівнем корупції, в такому випадку – приклад демонстрації зміни системи судової ланки.

Експертна думка

Створення цього суду – вимога міжнародної спільноти, яка переконана у тому, що ми маємо проблеми з правосуддям. Тож вироки Антикорупційного суду можуть стати превентивним заходом для потенційних хабарників, вважає Тетяна Ющенко, експерт програми реформування правоохоронної та судової системи Українського інституту майбутнього.

Подібний суд, як правило, створювався в країнах третього світу. Розвинутим державам не потрібен Антикорупційний суд, тому що в них кожен суд такий по суті. В країнах же третього світу ці суди у вигляді окремих палат чи суддів виникали чи то через тиск зовнішньої спільноти, чи то через внутрішні важелі.

Назвати хоча б одну країну, де створення судів мало абсолютно успішну історію, не можна. До певного часу їх діяльність справляла певний суспільний ефект. Але значно покращити своє місце у свіртовому рейтингу не вдалось нікому. Однак говорити про неефективність антикорупційних судів все одно не можна.

Антикорупційний суд може бути успішним в одному випадку – якщо до нього буде адекватне ставлення суспільства, – розповіла Тетяна Ющенко.

Нагадує експерт і про те, що ідея створення суду виникла ще до старту судової реформи. І зараз, через 2 роки після того як стартувала реформа, вже є зміни. Серед позитивних експерт програми реформування вважає стриманий оптимізм у питанні росту довіри до нині діючої системи.

Суд – не панацея

Водночас, на думку експерта, треба розвіювати нав’язану політиками думку про те, що новий суд викорінить корупцію. Це комплексна робота багатьох органів в усіх суспільних сферах. І суд в цьому питанні може дати наступні результати:

  • превентивний ефект
  • виховати не толерантне ставлення до корупції в українців

Однак досягти цього можна лише в довготривалій перспективі. І тільки за умови, що новий суд викличе довіру у суспільства. І тут експерт судової сфери бачить пряму залежність від вироків суду. Зважаючи на великі сподівання, які вже зараз покладають українці на ще не створену структура, будь-яке виправдання обвинувачених може назавжди знищити довіру до неї суспільства.

Коли чекати результатів

За обережними прогнозами експертів, перші рішення новоствореного суду в Україні можна чекати у наступному році. Щонайменше півроку, а максимум рік піде на створення суду – говорить політолог Володимир Фесенко.

Рішення, на думку експерта, суд прийматиме у нових справах. Вироки за резонансними позовами, накшталт справи Насірова, будуть здійснюватись в тих самих інстанціях, де розпочались розгляди. Зважаючи, що винесення рішень у вже існуючих корупційних справах затягується, Володимир Фесенко досить обережно прогнозує, коли можна чекати перших результатів роботи Антикорупційного суду:

Добре, якщо побачимо рішення до кінця 2019 року. Справа не в тому, що буде хтось затягувати. Але таке теж можливо. Якщо спеціально будуть затягуватись, то побачимо рішення не раніше 2020 року, – повідомив політолог.

Ініціаторами затримок у прийнятті рішень можуть бути не судді, а адвокати можливих корупціонерів. Ще одна можлива причина затримок рішень – процесуальна частина.

Яна Семенюк

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка