Збирають останні БТРи: ХКБМ може зупинитися через відсутність нових контрактів

Провідний розробник бронетехніки в Україні — Харківське конструкторське бюро машинобудування імені Морозова (ХКБМ) — може зупинитися вже наприкінці літа через відсутність державних контрактів.

Наразі ХКБМ завершує своє останнє замовлення на виробництво бронетранспортерів БТР-4Е.

Після цього без роботи залишаться конструктори, інженери, зварювальники, яких готують роками. І таких людей (зокрема, і на десятках суміжних підприємств) — тисячі.

Відновити потужність буде вкрай складно.

ХКБМ за час повномасштабної війни був закритий для преси – певні їхні замовлення засекречені, а бюро релокувалося в інші куточки країни.

Фактам ICTV вдалося потрапити на підприємство й почути думку працівників і керівництва про те, до чого може призвести зупинка стратегічного підприємства.

Чому у ХКБМ збирають останні Буцефали

В одному з цехів Харківського конструкторського бюро машинобудування імені Морозова збирають БТР4Е. Це Буцефал, що є на озброєнні штурмових підрозділів, механізованих бригад, у спецпризначенців МВС, Нацгвардії. Без Буцефалів важко уявити штурми — вони підтримують піхоту й з ними безпечніше евакуювати поранених.

Буцефали брали участь під час контрнаступу восени 2022 року, боїв за Маріуполь, Бахмут. І нині вони є основою українського війська. Проте в бюро доробляють останні машини й більше замовлень від держави немає.

Перший заступник директора ДП ХКБМ Станіслав Степанов пригадує: щоб не зривати контракти після того, як підприємство зазнало руйнувань унаслідок ударів РФ, а ще більше нарощувати виробництво, бюро релокували на захід країни, а складські приміщення розмістили у всіх безпечних регіонах держави.

Останній контракт виконали достроково, й маховик розкрутився так, що готові були збільшувати потужності.

Натомість теперішній контракт останній. Надалі держава вкладатися в бронетехніку не хоче.

Станіслав Степанов зауважує: якщо ХКБМ зупиниться, сотні працівників залишаться без роботи. Разом із майже сотнею суміжних підприємств, які працюють над виготовленням того ж БТР, – на вулиці будуть тисячі людей.

Крім того, розповідає перший заступник директора, десятки підприємств вже закупили матеріали для сотень нових БТРів – вони керувалися новим контрактом і обіцянками проплати, але його неочікувано не стали фінансувати.

Ідеться про десятки українських підприємств у боргах та зірвані домовленості з іноземцями, переймається перший заступник директора ДП ХКБМ.

— Я розумію, що зараз на фронті, можливо, є більш пріоритетні дрони, НРК. Але ж, коли ми спілкуємося з командирами штурмових підрозділів, вони нам кажуть: “Дайте нам броню! Ми не приїдемо на НРК і на безпілотниках на передок, ми особовий склад на передок не проведемо. І ми не евакуюємося! Дайте нам броню”.

У мене таке відчуття, що чиновники в Києві не чують цих польових командирів. І якщо я зараз скажу польовому командиру: “Вибачте, з серпня ми перестанемо робити бронетехніку, він скаже мені: “Знаєш що, поїхали зі мною на нуль і скажи хлопцям, що бронетехніки не буде”, – каже Станіслав Степанов.

Уже у вересні ХКБМ не зможе платити зарплату

Станіслав Степанов повідомив, що у ХКБМ наростили виробництво й достроково виконали останні два контракти, адже розуміли – фронту потрібні машини.

Вони наростили виготовлення БТРів із трьох на місяць (до повномасштабної війни) до 20 (під час великої війни), і їм обіцяли нові контракти.

— Півтора роки тому ми підписали з Агенцією оборонних закупівель Міністерства оборони великий контракт на постачання бронетранспортерів. І нам пообіцяли, що протягом місяця-двох буде аванс, фінансування.

Ми, не чекаючи цих грошей, як і наші партнери, підприємства, співвиконавці, більшість із яких є державними оборонними підприємствами, вклали свої обігові кошти, щоб закупити компоненти для цих БТР. За півтора року на складах різних підприємств по всій Україні лежать компоненти, з яких можна зібрати від 100 до 200 БТРів, — заявив Степанов.

За його словами, підприємства уже виготовили за власні кошти перший БТР, адже розуміли, що ця техніка потрібна для фронту. Але тепер вони втрапили в ситуацію, що вже у вересні не зможуть заплатити своїм співробітникам зарплату.

— Як пояснити нашому колективу, що ми йшли такими темпами, ми нарощували, ми сотнями віддавали на фронт бронетехніку, а зараз це вже не потрібно? Зараз це не актуально? Що нам казати нашим талановитим інженерам, розробникам? Усе, робота закінчилася? Вони знайдуть собі роботу у приватному бізнесі, вони поїдуть за кордон, – вважає він.

Якщо зараз знищити бронетанкову галузь, переконаний Станіслав Степанов, підняти її не вдасться, адже в окремих напрямках залишилися працювати одиниці унікальних спеціалістів.

Середній вік чоловіків, що працюють у цеху, — від 20 до 50 років. Більшість прийшли вже під час великої війни.

До прикладу, Максим прийшов працювати в ХКБМ слюсарем. Нині він начальник дільниці, відповідальний за збирання БТР-4Е. Чоловік переймається, що зупинка роботи ХКБМ може призвести до послаблення нашого війська.

— Ми збираємо БТРи для наших хлопців. Не можна закривати одне з передових підприємств, яке випускає дуже багато військової техніки, адже це може знизити бойову здатність самої країни. Залишати його під час повномасштабної війни без роботи не можна. Наші хлопці на передовій залишаться без військової техніки, — наголошує Максим.

Його колега Олександр працює майстром. Він у бюро опинився задовго до повномасштабної війни. Такого розквіту бюро не пам’ятає. Впевнений: захисники не вважають, що їхні БТРи більше не потрібні державі.

— Військові добре відгукуються. Кажуть, що гарний БТР. Особливо медики та евакуація дуже цінують, тому що це броня, а не те, що хлопці вивозять на “буханочках” та “пікапчиках”. Бронь є бронь! — говорить Олександр.

Його думку підтримує майстер бюро Микита:

— Ця техніка рятує життя хлопцям на фронті. Без цієї техніки вони не зможуть виходити на передову, вони не зможуть без БТРа! На дроні чи на ракеті вони не зможуть полетіти. Ми розуміємо всім колективом, що без БТРів не можна ніяк.

Експорт як альтернатива

Тим часом перший заступник директора ДП ХКБМ Станіслав Степанов наголошує: якщо в держави пріоритет — це дрони, а БТРи вже не потрібні, то треба дозволити продавати їх на експорт, адже є країни, готові купувати нашу бронетехніку.

— Ми могли б приносити мільярди українському бюджету. Але перебуваємо зараз в такій патовій ситуації, коли держава не замовляє і нам не дають експортом займатися, — говорить Станіслав Степанов.

Якщо ж підприємство занепаде, продовжує перший заступник директора ДП ХКБМ, втратить бюджет, адже під час повномасштабної війни ХКБМ вперше за довгі роки сплачує податки на прибуток – сотні мільйонів гривень щороку.

Оборонне підприємство, каже Станіслав Степанов, намагалося боротися за своє існування – на власні кошти робило нові розробки, хотіло масштабувати їхню кількість.

– Ми розробляємо сучасні бойові модулі, які захоплюють цілі, ми розробляємо модулі протиповітряної оборони. Ми багато що розробляємо, чого я не можу вам зараз сказати. Але це все може зараз зійти нанівець, або, як кажуть, у Харкові, помножитись на нуль, – пояснив він.

Наразі у ХКБМ все ще сподіваються на зміни на краще, адже війна довела, що зупинка в технологічній гонитві дорівнює програшу.

Нагадаємо, ЗМІ писали, що Володимир Путін вичерпав спадщину радянського ВПК, що має знизити інтенсивність війни.

Читайте також

Трали з танками та БТР: росіяни масово везуть техніку на Запорізький напрямок

Фото: Тетяна Доцяк