Не минув і місяць після другого туру виборів, як Верховна Рада визначилася з датою інавгурації. Хоча далась вона депутатам нелегко. Радилися із Зеленським, обговорювали її на фракціях, збирали регламентний комітет. І лише 16 травня таки винесли на голосування.
Але інтрига тривала до останнього. 19, 20 чи 28 травня? Як жартували в кулуарах нардепи, частина їхніх колег у цей день вбралася в зелений колір. А це мовляв, позитивний сигнал для Зеленського. Ще один позитивний сигнал прозвучав від нардепа з Народного фронту Андрія Тетерука. Він не очікувано відкликав свою постанову з датою 28 травня, яку депутати вважали найімовірнішою.
Першою голосували постанову Сергія Міщенка. На цій даті наполягав і новообраний президент. Але дива не сталося. Не вистачило 19 голосів. Ще минулого тижня більша частина фракції БПП начебто була готова підтримати інавгурацію 19 травня. Однак після заяв Зеленського різко передумала. Хоча переломним моментом став також виступ у Раді Юрія Шухевича, який застеріг від проведення інавгурації в день жертв політичних репресій.
У підсумку депутати підтримали компромісну постанову Віталія Купрія про проведення церемонії 20 травня. У команді Зеленського були не надто задоволені призначеною датою, а сам новообраний президент оприлюднив ролик, на якому вибачився перед киянами за транспортний колапс у понеділок під час інавгурації.
Одразу здалося, що Рада хоч і насолила новобраному президенту, проте дала йому можливість себе розпустити – виключно в законний спосіб. Тобто до 28 травня. І юридичні підстави для цього начебто є, – не приховували в команді Зеленського.
Ще 16 травня у Народному фронті впевнено заявляли: в Раді є коаліція. Але вже 17 травня вийшли з неї, що стало сюрпризом навіть для колег з БПП. Тоді стало зрозуміло, чому фронтовики так легко погодилися на інавгурацію 20 травня. Адже своїм виходом з коаліції фактично заблокували дочасні вибори.
Читайте: Боротьба за мандати: чого очікувати від парламентських виборів
Відповідно до Конституції, на створення нової – депутатам дається місяць. А там уже неважливо: сформують вони її чи ні, бо минуть всі законні терміни для розпуску Ради.
За одним із сценаріїв, допомогти Зеленському з розпуском Ради може скандальний Окружний суд, який поновив на посаді Насірова і визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку. Він може підтвердити, що коаліція припинила своє існування задовго до 17 травня, – припускають фахівці. Щоправда, раніше в команді Зеленського відкидали такий варіант. Але чи залишається у них тепер інший сценарій розпуску Ради?
І тим не менш, вже у п’ятницю в ЗМІ з’явилася сенсаційна інформація про начебто підготовлений новообраним президентом указ про розпуск парламенту і призначення дочасних виборів на 14 липня. У команді Зеленського назвали це фейком. Неоднозначно його сприйняли й депутати.
Чи будуть дочасні вибори до Ради та якою була битва за дату інавгурації
Якщо ж Зеленському не вдасться розпустити парламент, то, принаймні, з’явиться шанс змінити виборчі правила. Зокрема, прибрати мажоритарку, яка дозволить його команді завести в Раду більше своїх людей. На дану мить, як стверджує Борислав Береза, за це готові голосувати близько двохсот депутатів.
Проти мажоритарки виступив у Раді і прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він заявив, що його уряд працюватиме до виборів у жовтні. І за цей час парламент разом з кабміном і новообраним президентом мають об’єднатися навколо нового виборчого кодексу та інших важливих питань. Але прибрати мажоритарку буде нелегко. До виборчого кодексу депутати внесли понад чотири тисячі правок, розгляд яких може затягнутися на місяці.
Ну а коли ж відбудуться вибори до парламенту – дізнаємося, ймовірно, незабаром. Поки що найбільш активно звучить дата 21 липня. Хоча політичні сили вже на низькому старті. Цього тижня до них долучився Святослав Вакарчук зі своєю партією Голос. Музикант назвав і свою першу п’ятірку, до якої, зокрема, увійшли екс-керівник антикорупційної організації, захисник Донецького аеропорту, кардіохірург, громадський активіст та волонтер.
Якщо не вдасться знизити прохідний бар’єр у Раду до 3%, то за останніми опитуваннями до Ради проходять 5 або 6 політичних сил. Але багато залежить від того – будуть вибори планові чи дочасні.
До слова, Факти ICTV розповідали про те, що було названо можливі дати дострокових парламентських виборів.
