PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Боротьба за мандати: чого очікувати від парламентських виборів

Парламентські вибори 2019 відбудуться вже цієї осені. Факти ICTV розповідають, що вплине на майбутній склад парламенту, чи слід довіряти соціології, а також згадують, як проходили вибори до Верховної Ради у 2014 році.

Верховна Рада

2019 – унікальний рік подвійних виборів. Якщо квітень присвячений виборам президента України, то вже у жовтні відбудуться вибори у Раду.

Про свій курс до Верховної Ради майже відразу заявили після першого туру виборів президента і лідер Громадянської позиції Анатолій Гриценко, і лідер Батьківщини Юлія Тимошенко.

Коли парламентські вибори в Україні?

Парламентські вибори в Україні відбуваються раз на п’ять років. Найближчі будуть вже 27 жовтня 2019.

Останні вибори пройшли позачергово у 2014 році, після розпуску попереднього скликання.

Як обирають народних депутатів?

Нагадуємо, що у Верховній Раді засідає 450 народних депутатів. Обирають їх за змішаною системою – 225 осіб обирають в загальнодержавному багатомандатному окрузі за списками від політичних партій (проходять партії, які подолали бар’єр), ще 225 – за мажоритарною системою в одномандатних округах (обирають кандидатів, які набрали більшість голосів у своєму окрузі).

Виборчий бар’єр становить 5%, тобто у Раду проходять лише ті партії, які його долають. Відповідно до отриманих рейтингів, розподіляється і кількість місць.

Як відбувались парламентські вибори у 2014 році?

Явка на парламентські вибори традиційно трохи нижча, аніж на президентські. Минулого разу вона склала 51,9%. Для порівняння, на президентських було 60,29%.

У 2014 році до парламенту пройшли шість партій – Народний фронт (22,14%), БПП (21,82%), Самопоміч (10,97%), Опозиційний блок (9,43%), Радикальна партія (7,44%) та Батьківщина (5,68%). Відповідно, найбільше місць отримав Народний фронт – 64, найменше – Батьківщина, лише 17.

Показово, що партія Петра Порошенка, який зі значним відривом переміг у першому турі, посіла лише друге місце. Експерти пов’язували це з його діяльністю у перші декілька місяців роботи, яка не повністю виправдала очікування виборців.

З іншого боку, доволі високий показник отримав Опозиційний блок, враховуючи, що тільки но відбулась революція і довіра до колишньої Партії Регіонів мала б навпаки знизитись. Натомість проросійська партія пройшла до Ради.

Значну підтримку втратила Батьківщина. Враховуючи, що у 2012 році вона мала 25,5% голосів, то у 2014 – лише 5,6%, ледве подолавши бар’єр.

Що говорять соціологи?

Соціологи ще до президентських виборів робили опитування щодо настроїв українців відносно можливого складу парламенту.

Відтак, у лютому шанси пройти у Верховну Раду мали такі партії:

  • Слуга Народу – 22,7%;
  • Батьківщина – 16,9%;
  • БПП – 16,2%;
  • Опозиційна платформа За Життя – 11,4%;
  • Громадянська позиція – 6%;
  • Радикальна партія -5,7%.

Читайте: Реформатор, господарник або новатор: хто може очолити уряд після виборів

Однак тепер ситуація змінюється, оскільки донедавна нерейтинговий кандидат Ігор Смешко набрав на президентських виборах 6%, що може дати його партії місце у майбутньому парламенті.

Чи варто довіряти соціології?

Соціологія дуже показова у плані рейтингів кандидатів. Влітку, наприклад, Юлія Тимошенко була лідером опитувань, а ще в грудні впевнено виходила у другий тур. Натомість Ігор Смешко ледве набирав 2%, однак, чим ближче до виборів, тим стрімкіше зростали його рейтинги.

Нагадаємо, раніше Факти ICTV дослідили, як змінювались рейтинги кандидатів у президенти.

Ми проаналізували, наскільки точними виявились прогнози соціологів щодо результатів президентських перегонів на прикладі першого туру.

Відтак, результати виявились дещо вищими, аніж прогнозували соціологи. Багато хто з виборців до останнього не знав, чи йти на вибори, інші – не могли визначитись з фаворитом, ще хтось – передумав. Так, рейтинг Володимира Зеленського, який не перевищував 20%, виявився у результаті більше 30%.

Перевищив очікувані показники і Юрій Бойко. Якщо до виборів його підтримка була на рівні 5-6%, за результатами екзит-полу – близько 10%, то у підсумку він отримав 11,6%.

Найвища похибка Національного екзит-полу склала лише 1,97%, при заявлених 2,5%.

Лілія Ященко

Фото: Dreamstime

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка