
Податки в Україні – одвічна тема для дискусій. А ефективна податкова система – один з факторів, який дозволить залучити у країну інвестиції та сприятиме розвитку бізнесу.
Факти ICTV в рамках форуму LEVEL UP UKRAINE 2020 поговорили на цю тему з Президентом Асоціації платників податків України Гріголом Катамадзе. Він розповів:
- що потрібно змінювати у нашій податковій системі;
- як змусити бізнес платити податки;
- чи готові іноземці інвестувати в Україну;
- навіщо приватизовувати та передавати в концесію державні підприємства.
– Податкова система Україні. Що треба змінювати, аби бізнес почав платити податки?
– Останні п’ять років спілкуюсь з українським бізнесом, і у всіх одна позиція – вони готові і хочуть жити “в білу”.
Всі, зокрема і Мінфін, визнали, що податок на прибуток сплачують тільки 10% від зареєстрованих в Україні компаній.
І це велика проблема, адже 90% не сплачує цей податок, а це великі гроші. На 1 січня 2019 року несплаченого податку з прибутку було більше 200 млрд грн.
Пропозиція бізнесу така: давайте замінимо цей податок, який сплачує тільки 10%, іншим, який йтиме на користь і розвиткубізнесу – податком на виведений капітал.
Як це працює? Наприклад, ти отримав прибуток і хочеш розширити власне виробництво, додатково зробити робочі місця. Заробив – реінвестував – не сплачуєш податок. Забираєш дивіденди – сплачуєш вiдповiдний вiдсоток, i не треба вигадувати нiякi схеми з оптимiзацiї. З точки зору адмiнiстрування теж набагато легше.
Це буде стимулювати український бізнес та потенційних іноземних інвесторів.
Всі країни, які заміняли цей податок податком на розподілений капітал, мали втрати у перший рік, але жодна з цих країн не називала це саме втратами. Вони називали це інвестиціями у розвиток власного бізнесу.
Вони залишили ці гроші в економіці. Натомість отримали додатково розвиток економіки у 1,5-1,8%.
Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал – це ще й боротьба з корупцією. Ті 90%, які його не сплачують, обходять, знаходять різні варіанти, щоб цього не робити, а це вже можливості для корупції.
Якщо ви реінвестували і не сплачуєте податок, вам не треба подавати звіт. А якщо ви забираєте дивіденди, треба оформити лише один папірець – скільки ви отримали прибутку, скільки забираєте, і все. Ось вам і боротьба з корупцією системи.
Так, мовою Мінфіну, можна недоотримати на рік декілька мільярдів, але на довгострокову перспективу ми отримуємо розвинену країну, а також великий пласт малого та середнього підприємництва.
– Країни знижували податки і приходили до успіху. Які кейси є прикладом для України?
– Зараз малий та середній бізнес виїжджає за межі країни. Але ми ж не можемо опустити залізну завісу і заборонити їм це робити – ми не Радянський Союз і навіть не Росія. Тому покращувати умовиведення бізнесу в країні означатиме залишати українців вдома.
Візьмемо навіть будь-який приклад успішної країни. Мене завжди запитують, чому ви говорите про зниження податків, адже в сусідній Польщі вони великі і країна успішна.
Так, у них великі податки сьогодні. А що вони робили 30 років тому, щоб вийти з тієї ситуації, в якій опинилась країна? Або ті ж Словаччина чи Сінгапур? Вони робили дерегуляцію і зниження податків.
Наприклад, у Словаччині зрозуміли, що у світі багато грошей, а щоб залучити інвестора, йому треба надати такі умови, щоб йому було краще працювати в Словаччині, ніж в іншій країні.
Вони зробили це – запровадили такі умови ведення бізнесу, що, незважаючи на те, що Словаччина ніколи не виробляла автомобілів, сьогодні вона №1 на душу населення в свiтi з їхнього виробництва. Так, це лише збірка, але це ж робочі місця.
Україна – аграрна країна. А ми замість того, щоб створюваливиробництво і робити кінцеву продукцію, вивозимо сировину.
– Інвестори цікавляться Україною. Що потрібно, щоб залучитиінвестиції в країну?
– Ми бачимо, що зацікавленість іноземних інвесторів в Україні є.
На форум LEVEL UP UKRAINE 2020 приїхали наші партнери з Європи, США, інших провідних країн. Вони зацікавились тим, як емоційно і абсолютно відверто президент Зеленський намагаєтьсяпереконали потенційних партнерів долучатись до України.
Зокрема, коли він сказав про інвестняню. Додати можна одне – уряд, обласні та місцеві адміністрації мають бути своєрідними нянями для потенційних інвесторів. Я багато спілкувався з новими губернаторами і побачив, наскільки вони емоційно заряджені, зокрема і президентом, щоб змінити у своїх областях ситуацію.
Водночас є багато напрямів, які нам потрібно як домашнє завдання робити, щоб потенційний інвестор переконався не тільки в наших намірах, а й в конкретних кроках. Це справедлива податкова система, справедливий суд тощо. Якщо власність не буде захищена– інвестор не прийде.
– Приватизація та концесія державних підприємств. Чому цехороша ідея?
– Багато років говорили про концесію, зараз нарешті ухвалили закон і роблять ці кроки.
Дуже простий приклад наведу – це Тбіліський і Батумський аеропорти. В якому стані вони були до того, як їх передали в керування на 25 років компанії з Туреччини, і як вони виглядають сьогодні. Це ж зовсім інші речі.
Я розумію, коли обурюються, навіщо продавати прибуткові державні компанії.
Але є й неприбуткові. Ті державні підприємства, які у поганому стані, потрібно підготувати – привести туди менеджерів, які зможуть підготувати їх для продажу.
А якщо це неможливо, віддати за $1 підприємство потенційному зацікавленому інвестору, який на це зруйноване місце прийде, але з чіткими зобов’язаннями – що і як він повинен робити.
Мають бути умови, аби він не просто порізав усе на метал і розпродав.
Не треба думати, що інвестор – це манна небесна. Це людина з грошима, яка хоче заробити. Він не дарує грошей. Якщо він вклав гроші, то повинен отримати дивіденди.
Він хоче максимально сприятливі умови, але це не означає, що в угодах має бути прописано все, що він скаже. Через перемовини, діалог потрібно домовлятись і знаходити компроміс – щоб враховувати і його інтереси, і не втратити власні.
Лілія Ященко