Як Україна регулює ціни на продукти і що здорожчає найближчим часом
З 18 травня уряд знову контролює ціни на окремі продукти харчування, засоби індивідуального захисту та ліки. Це рішення ухвалили, аби захистити населення від стрімкого здорожчання найнеобхідніших товарів. Але експерти сумніваються в ефективності таких заходів, а торговельні мережі сподіваються, що це скоро закінчиться. Та що від такого контролю нам, споживачам?
Таке рідко де можна зустріти. Цього немає ані в Польщі, ані в Німеччині чи навіть в Росії. А в Україні є. Це – молоко з жирністю 2,6%. Не 2,5%, як в Польщі, Німеччині та навіть Росії, а саме 2,6%. Цей унікальний продукт – привіт з часів, коли в Україні діяло державне регулювання цін на продукти харчування, яке, зокрема, поширювалося на молоко жирністю 2,5% (але не 2,6%). І ці часи повернулися.
Читайте: Як ходити в магазин за продуктами під час карантину: 10 правил від Комаровського
Державне регулювання цін на соціально значущі продукти харчування, здається, було з нами завжди. Воно перекочувало з радянського законодавства, змінювалося, удосконалювалося, і все заради того, аби не дати продавцям нажитися на найнеобхіднішому. Але коли у 2017 році його нарешті скасували як марне і морально застаріле, виявилося, що ніхто на хлібі і борошні наживатися і не збирався.
Як показує Інфляційний барометр, який відстежує зміни роздрібної ціни на соціально значущі продукти харчування, після скасування держрегулювання їхня вартість, в основному, змінювалася відповідно до сезонності і загальних інфляційних трендів. Наприклад, поки держава ще стежила за цінами, кілограм макаронів українського виробництва коштував 30 грн. Зараз він коштує 35 грн.
Але раптом стався коронавірус. Величезні черги в магазинах в перші дні карантину, гречка – ще один соцтовар – через ажіотажний попит здорожчала ледь не вдвічі, за нею потягнулися й інші продукти. І тут уряд згадав про старе-добре цінове регулювання.
Рішення про його відновлення на час карантину ухвалили ще у квітні, але набуло чинності воно лише 18 травня. Постанова стосується гречки, цукру, борошна, макаронів вітчизняного виробництва, молока жирністю 2,5%, хліба, яєць, курячих тушок, негазованої води і вершкового масла жирністю 72,5%. А також довгого переліку антисептиків, дезінфекторів та ліків.
Тепер, коли продавці захочуть підняти роздрібну ціну на ці товари на 5-9%, вони повинні цей намір задекларувати не менш ніж за три дні до здорожчання. Якщо на 10-15%, то за два тижні. А якщо на 15% і більше, то за місяць. Інформація подається в електронному вигляді до Держпродспоживслужби. Подивитися, хто і на що планує підняти ціну, можна в Реєстрі роздрібних цін.
Ось, наприклад, медична марля в Аптеці 98 в Чернівцях скоро здорожчає до 8,50 грн з 7,75 грн. А тушка бройлера в київському супермаркеті Novus буде коштувати не 47,9 грн, а 51,99 за кг. Хто про плани підняти ціни не повідомить – може бути оштрафований на 170 грн.
— Рішення Кабінету міністрів направлене на забезпечення стабільності роздрібного ринку в Україні і на унеможливлення необґрунтованого завищення цін. Це дасть споживачеві впевненість у тому, що держава захищає його інтереси, – вважає директор департаменту закупівель мережі супермаркетів VARUS Олександр Булгаков.
Власне заради цієї впевненості кашу і заварювали, впевнений екс-міністр економіки та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов:
— Це відповідь на політичний запит. Прозвучить цинічно, але це рішення з категорії “треба щось зробити”. Що зробити? Регулювати ціни, щоб всі заспокоїлися. Як регулювати? Насправді ніяк, тому що це не регулювання, а декларування, – каже він про держрегулювання цін, що повернулося із небуття.
За словами Милованова, короткострокове обмеження зростання цін, як, наприклад, і заборона на зняття депозитів на кілька днів, в шокових ситуаціях має сенс, щоб уникнути спекулятивного здорожчання. Але тільки якщо робити це крапково та дуже швидко. У випадку з нинішнім попередженням про здорожчання – ні про своєчасність, ні про ефективність не йдеться, вважає екс-міністр.
— Я думаю, це рішення скоро скасують. Тому що, по-перше, сама ідея декларувати, але не регулювати – абсурдна. А, по-друге, як ми бачимо, не надто це регулювання і потрібне, тому що з полиць супермаркетів нічого не зникло, – зазначив Милованов в ексклюзивному коментарі Фактам ICTV.
Тимофій Милованов
Скасування регулювання-декларування дуже чекають в торговельних мережах. Адже через необхідність передавати інформацію про здорожчання в держоргани у них істотно додалося роботи.
— Це додаткова статистична робота з невизначеною метою. Також як і для і інших гравців ринку, для нас це просто додаткова робота з залученням трьох департаментів і керівництва компанії. Цей робочий і часовий ресурс міг би бути спрямований на ініціативи для наших клієнтів, – каже комерційний директор METRO Cash&Carry Україна Олена Вдовиченко.
Водночас на добробут клієнтів відновлення державного контролю за цінами не вплинуло (хіба що заголовки в стилі “уряд контролюватиме ціни на гречку” підняли комусь настрій). Те, що могло різко здорожчати, як, наприклад, маски, вже здорожчало. Та й якби таке декларування ввели в березні, то ми б просто заздалегідь дізналися, що вони здорожчають. А ось у майбутньому через таке держрегулювання окремі товари можуть з полиць зникнути, попереджають в мережі Ашан. Тому що підвищувати ціни, не попередивши, супермаркети не можуть. А постачальники – запросто, на них необхідність декларування не поширюється.
— У разі підвищення цін постачальниками і неможливості своєчасно відреагувати на таке підвищення рітейлом постачальники можуть перестати постачати товари, а кінцевий споживач в результаті не зможе купити такий товар, – кажуть в Ашані.
У майбутньому ж, якщо уряд хоче уникнути різких стрибків цін на продукти харчування або медичні засоби, екс-міністр Милованов радить більше працювати з запасами. Спостерігати за обсягами експорту чутливих товарів і, якщо виникне необхідність, вводити тимчасові квоти або ліцензування поставок. А ось регулювання цін в довгостроковій перспективі сенсу не має. Адже завжди можна робити і продавати молоко з жирністю 2,6%. І замість 72,5%-го вершкового масла – 73%-е. Таке у нас, до речі, теж є.
Журналіст Вікна-новини Яна Брензей