Еней – колишній оперуповноважений з Криму, співробітник Феодосійського карного розшуку розповів, як воював в складі добровольчого батальйону Азов.
Це не інтерв’ю, а швидше за допит, подумала я, вже маючи готовий матеріал на руках.
Еней – колишній оперуповноважений з Криму, співробітник Феодосійського карного розшуку. 36 років. Одружений, двоє дітей. З серпня 2014 і по цей день доброволець батальйону Азов.
– Співробітнику міліції опинитися в Азові на етапі формування батальйону, кістяк якого складали футбольні хулігани і всі ті, з ким раніше доводилося боротися …
– 16 березня відбувся “референдум”, 18 нас відтіснили. Питання, який у мене повинен бути паспорт зовсім не стояло. Центр нам нічого не пояснював – сам зайшов на сайт МВС, знайшов телефон відділу кадрів, щоб отримати роз’яснення, як бути далі.
Дати присягу Кремлю – це просто немислимо. Залишатися теж. Які варіанти? Знайти таких же як я напівпасивних патріотів і сидіти на лавці тихо обговорювати ситуацію? Я не зможу. Що чекає на кримчан, я приблизно розумів. По-іншому це “держава, штучно створена в результаті імперських воїн”, діяти не вміє.
– Скільки людей виїхало з тобою з феодосійської міліції?
– 6 співробітників.
– Не густо. І все ж, чому Азов?
– Підшукував, куди піти служити. Зустрів товариша з Криму, який вже знаходився в Азові. Він порадив піти до нього. Звичайно, я сказав йому, що чув, ніби Азов створений з хуліганів і радикалів.
– А ти з погонами.
– Товариш відповів: Все нормально, ми – МВС, з документами.
І я написав рапорт про переведення.
– Що ти побачив?
– Перше враження не змінилося. Патріоти, націоналісти, не маючи ніякої військової освіти, готові були боротися до останньої краплі крові. Коли я прийшов, це співпало з першою зарплатою. Багато хлопців дивувалися, що їм ще й зарплату платять. Більшість азовцівішли на війну, забувши про те, що ми живемо в матеріальному світі. Це повністю йшло в розріз із ситуацією в міліцейських батальйонах. Де війна війною, а зарплата повинна бути вчасно або “що, за ці гроші я повинен загинути?”. В Азові я такого не чув жодного разу.
– У народі існує думка, що в Азові лютує фашизм?
– (Сміється). Коли мені було 14 років, для мене був хороший Гітлер і поганий Гітлер. Але подорослішавши, почитавши, подивившись фільм Список Шиндлера …, ви напевно його бачили. Там в чорно білому фільмі, було всього два кольорових кадри, де в червоному пальтечку, неземної краси дитина, йде, а другий кадр, де лежить маленьке тільце в червоному. Тоді для мене не стало поняття “хороший Гітлер”. Як тільки мені починають розповідати про світлі ідеї фашизму, я задаю питання: “А що стосовно слов’ян було написано в Майн Кампф?”. А там написано, що слов’яни – недолюди. Так про який фашизм може йти мова?
– Але все ж свастики на тілах деяких азовців не змити. Через що Україна має різко негативний образ в антифашистській ліберальній Європі.
– Безумовно, є невелика кількість молодих хлопців, які мають подібні татуювання. Але я можу пояснити: є юнацький максималізм і небажання жити в стаді. Для них це метод протесту – не більше. Вони люди-бунтарі. Найчастіше, з віком це проходить. Іноді просто за неосвіченістю. Є маса українських історичних лідерів, поглядів яких можна дотримуватися. Навіщо мені якийсь Гітлер, якщо у мене є Іван Мазепа, Святослав Хоробрий?
– Поодинокі хлопці, що зігують, виступають для тих же росіян наочним підтвердженням фашизму в Україні.
– Дуже люблять росіяни і недалекі громадяни переробляти слово націоналіст в нацист або фашист.
У Московії ввалюється купа грошей у пропаганду. Але! Давайте згадаємо вибори 2014 року, коли людина з прізвищем Рабинович набирає більше, ніж загальновизнані Кисельовською пропагандою фашисти, такі як Тягнибок і Ярош …
Націоналіст – це людина, яка любить свою націю, готова померти і вбивати за її збереження. Скажіть, ізраїльтяни готові воювати за державу Ізраїль? Кацапи готові воювати за своє, якщо раптом Україна згадає, що Схiд Украни це Кубань і почне від Сяну до Дону будувати свою державу? Готові. Всі ознаки націоналізму у них є. У всіх. Але чомусь український націоналізм – це фашизм …
Для них якимось фетишем є дивізія “Галичина” А я кажу, що ви знаєте про дивізію “Руссланд”, “Роа”, “Рона”, військах генерала Краснова, якому стоїть пам’ятник на Кубані?
– Який бій запам’ятався найяскравіше?
– Я вискочив на дах із біноклем і побачив 5 танків, які як на параді перли на нас … чого ми не мали, так ми не мали саперів і поля були чисті. Вони спокійно пройшли. В один із них ми так “влупили”, що у нього злетіла вежа. Дивлячись на це, через два дні нам здався командир сепарского танка. Прийшов на блокпост і сказав: Все.
Я з ним розмовляв. Прізвище закінчується на “Ко”. Я говорю:
– Так ти ж українець!
– Так, – відповідає.
– А навіщо пішов воювати?
– В комендантську годину п’яним йшов по вулиці, в полон свої ж і взяли. Тиждень потримали на “ямі”, а потім запропонували вступити в їхні ряди.
– Так а чого пішов?
– Сказали, що на нас напала Західна Україна.
Він без освіти, простий роботяга. Ось йому влили в вуха, адже самостійно не здатний мислити.
Я ще запитав:
– За що ти воюєш?
– За Україну.
Я ледве зі стільця не впав. А що тоді тут роблю я?
– Що з ним було далі?
– Ми передали його до військової прокуратури.
– Білецький не був військовим стратегом, як ви воювали під його командуванням?
– Він історик, з найдрібнішими подробицями розповість вам, як пройшов будь-який історичний бій (сміється). Але ж правила і ведення бою не змінюються.
Мені здається, це в крові. Добровольчий батальйон зібрав людей різних професій. Нам завжди нав’язували комплекс “меньшовартості” і втовкмачували, що ми прості хлібороби .. але ми весь час доводили, що орала на мечі переробляють в 3 секунди ..
– Що на нас чекає?
– Мені здається, попереду велика війна. Ми повинні чітко розуміти, що у ворога схема “війна до перемоги і крапка”. Хто б не прийшов після Путіна, не має значення, ніколи в житті вони не відмовляться від України. Вони швидше за Урал все віддадуть Китаю, тихим сапом … але ми готові.
– Дякую Вам, віримо в краще.
З вірою в перемогу,
Ахава