Ринок землі в Україні може запрацювати в жовтні. Відповідний законопроект вже готовий до другого читання.
На початку січня на сайті Верховної Ради з’явилась таблиця правок до другого голосування, які розглянули у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин. Так, до документа подали більше 4 тис. пропозицій. Втім, ухвалили тільки декілька.
Читайте: Польський ринок землі: кому, за скільки і для чого продають гектари
Як змінився документ та яким чином пропонують відкрити ринок землі – розібрались Факти ICTV.
Іноземцям – тільки після референдуму
Іноземці або юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземці, зможуть купувати землю тільки після референдуму.
– Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня референдуму та за умови схвалення цього на референдумі, – йдеться у документі.
Але навіть після референдуму іноземці не зможуть претендувати на землі державної та комунальної власності, а також ділянки, розташовані ближче 50 км до державного кордону.
Не дозволять також купувати землю громадянам країни-агресора.
Ліміт на купівлю землі
Після численних нарад та критики також було ухвалено рішення про обмеження продажу землі в одні руки. Так, один громадянин зможе купити не більше 10 тис. га.
Щодо юридичних осіб – загальна кількість землі у власності компанії так само не зможе перевищувати 10 тис. га. А площа ділитиметься на власників пропорційно їх долі у фірмі.
– Наприклад, людина має 25% в компанії. Ця компанія є власником 8 тис. га. Тоді, рахується, що людина вибрала ¼ від 8 тис. = 2 тис. га. І ще може докупити 8 тис. га. Немає обмежень на пов`язаних осіб, – пояснював на своїй сторінці Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
Банки мають право на землю
Ще одне нововведення – власниками землі можуть стати банки, які братимуть її як заставу і вилучатимуть, у разі невиплати заборгованості.
Причому обмеження у 10 тис. га на банки не розповсюджується. Але продати її вони мусять протягом двох років.
– Якщо банки не продають землю протягом двох років, земля конфіскується на опальній основі. Держава виставляє землю на продаж, забирає витрати і решту повертає банку, – пояснював Милованов.
Це забезпечує можливість фермерам кредитуватись та отримувати кошти для придбання землі, впевнена експерт із земельних питань Українського клубу аграрного бізнесу Елліна Юрченко.
Фото: Елліна Юрченко
– Передбачається, що банки надаватимуть кредити на купівлю землі, держава компенсуватиме відсоткову ставку. Щоб в подальшому банки цей предмет застави могли реалізовувати, вони вносяться до кола суб’єктів права власності на землю.
При цьому вона додає, банки не зацікавлені у набутті великих масивів землі у свою власність, адже це накладає на них додаткове фінансове навантаження щодо сплати земельного податку. А те, що обмежень щодо площ немає –логічний крок.
– Обмеження – це не раціонально. Вони кредитуватимуть десятки-сотні осіб і, у випадку несплати, набуватимуть сотні гектарів у власність. Інакше вони тільки одного суб’єкта зможуть прокредитувати.
Водночас у НБУ пояснили, Нацбанк змінить нормативні значення щодо землі, підвищивши коефіцієнт її ліквідності. Так, землю вважатимуть більш ліквідним активом, тобто більш привабливим, адже її можна буде відносно швидко та вигідно продати.
Кредити фермерам
Законопроект, окрім іншого, зобов’язує Кабмін протягом трьох місяців розробити програму фінансової підтримки фермерів:
– Розробити та затвердити порядок здійснення фінансової підтримки громадян і юридичних осіб (зокрема фермерських господарств) для придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, – йдеться у документі.
Тільки з підтвердженими коштами
Ціна землі не може бути нижче нормативного грошового оцінювання. Принаймні до 2030 року.
– Нормативно-грошова оцінка за методикою розрахунку вища, ніж експертно-грошова. Така норма встановлена, щоб суб’єкти не ухилялись від сплати податків, не продавали за заниженими цінами, – пояснює Елліна Юрченко.
Окрім того, розрахунки за землю можуть проводитись лише в безготівковій формі, а покупець має надати документ, що підтверджує джерела походження його коштів.
Нова назва документа
У комітеті також схвалили зміну назви законопроекту. Тепер у ній йдеться не про обіг, а про умови обігу земель.
Повна назва звучить як Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення.
Хоча Юрченко відмічає – законопроект не досконалий щодо юридичної техніки.
– Термінологія в законодавстві неузгоджена, тому виникають неточності щодо тлумачення. Питання для обговорення є.
Так, наприклад, власниками землі можуть ставати лише юридичні особи, створені в України, кінцевим бенефіціаром яких є громадяни України.
– Проте не вказано, що кінцевим бенефіціаром можуть бути самі юридичні особи, створені законодавством України. Таких компаній багато, і це суттєве обмеження українських агровиробників.
Якщо парламентарі підтримають законопроект, він набуде чинності 1 жовтня 2020 року. Втім, дата розгляду законопроекту поки невідома. 13-го січня депутати вийшли на першу погоджувальну раду цьго року ,але розглядати питання ринку землі не поспішають. Так, спікер Дмитро Разумков зазначив, що це питання зараз не на порядку денному.
Лілія Ященко
