Гіпотезу щодо того, що існує математичний склад розуму, чи не вперше висунув учений Крутецький.
Він стверджував, що діти, наділені такими здібностями, бачать математику в усьому і легко освоюють цю науку, на відміну від гуманітаріїв, яким вона не дається.
Згодом люди підхопили цю ідею і почали ділити всіх на дві категорії. А психологи та педагоги навіть почали розробляти спеціальні тести на склад розуму — математичний чи гуманітарний.
Але вчені довели, що такий розподіл умовний і базове розуміння математики дано всім від природи, просто в одних людей математичні здібності розвинені краще, а в інших гірше.
Розвиток же тих чи тих навичок багато в чому залежить не від самої дитини, а від людини, яка її навчає.
Жодних кордонів, або топ-4 міфи про матиматичний склад розуму
Щоб зрозуміти, на чому ґрунтуються головні міфи, спочатку з’ясуємо, що мається на увазі під цим поняттям.
Вважається, що математичний склад розуму — це здатність людини мислити аргументовано, чітко і ясно, критично сприймати інформацію, дошукуватися істини. Він дає можливість людині добре розумітися на технічних і математичних науках.
Якщо ж дитина неспроможна швидко дати чітку і аргументовану відповідь на питання, губиться або їй не вдається відразу вирішити просте завдання, на неї накладається штамп гуманітарій (тобто людина, яка не здатна вирішувати математичні завдання).
І зазвичай це роблять некомпетентні шкільні педагоги, які, встановлюючи межі здібностей дитини, не враховують психологічний фактор.
Звідси народжуються головні міфи, пов’язані з математичним складом розуму.
Міф 1. Гуманітарія не можна навчити математиці
Багато хто помилково стверджує, що люди з гуманітарним складом розуму здібні лише в історії, літературі та мовах, а вирішення складних логічних завдань чи математичних рівнянь їм не під силу.
Але це помилка, оскільки успішність дитини та інтерес до предметів залежать здебільшого не від її унікальних здібностей, а від компетентності й таланту педагога, який вміє викликати в учня допитливість і пояснити складні речі простою мовою в цікавій формі.
Міф 2. Дівчата від природи гуманітарії, а хлопці – технарі
Існує думка, що у представниць жіночої статі за замовчуванням краще розвинена права півкуля, а у чоловічої частини населення — ліва.
Проте вчені стверджують, що розподіл людей на групи залежно від типу сприйняття та переробки інформації є помилковим. І він у жодному разі не має гендерних кордонів.
Насправді типів мислення дуже багато, і здатність вирішувати математичні завдання чи писати твори — не вроджений, а отриманий досвід.
Фахівці впевнені, що у становленні математичного складу розуму дитини важливу роль відіграють дві сторони:
- педагоги (і батьки), які мають правильно подавати їй інформацію, враховуючи спеціальні методи навчання та професійні поради про те, як навчити дитину рахувати, вирішувати складні логічні завдання та ін.
- сам учень — для підвищення математичної освіченості йому треба більше часу приділяти самостійному вирішенню завдань, користуватися спеціальними програмами, переглядати відеоуроки тощо
Міф 3. Склад розуму визначає професійну діяльність та успішність людини
Деякі люди помилково вважають, що якщо у людини математичний склад розуму, такі професії як економіст, бухгалтер, фінансист, програміст, податковий інспектор, архітектор — це її.
Насправді тут все індивідуально і залежить не від суперздібностей людини, а від її прагнень, відповідальності, готовності йти до своєї мети попри все, цілей та інтересів.
Є багато прикладів, коли так звані гуманітарії досягали успіхів у технічних сферах або реалізувалися одночасно у кількох напрямках. Взяти хоча б Михайла Ломоносова, який був і визначним фізиком, і поетом.
Міф 4. Склад розуму дитини можна визначити з її перших років життя
На думку деяких психологів, якщо дитина віддає перевагу логічним іграм, тверезо і чітко мислить, незалежно від віку, вміє вирішувати найпростіші головоломки, значить, вона належить до першої категорії.
Любителі багато говорити, складати різні історії, грати в сюжетно-рольові ігри більше схильні до гуманітарних наук, і в них нематематичний склад розуму.
Ця думка безпідставна, оскільки фахівці стверджують, що здібності дитини залежать від того, як їй подають ту чи ту інформацію.
Замість висновків
Розвивати в дитини математичні здібності можна починати з будь-якого віку. Природа не встановлює межі людського мозку, тому поділ людей на групи — це лише штучне накладання штампів.
