Медичне страхування у Німеччині – що покриває, як працює та скільки коштує

У Німеччині всі затрати на лікування покриває мед страховка, тут вона обов’язкова. Тарифи є різні, але послуги для всіх однакові. Невелика різниця може бути у розміщенні. Інша відмінність – за кожним закріплений штатний чи головний лікар.

Якщо поліс від державної компанії, то щомісяця із зарплати йде 15%, половину з яких платить роботодавець.

У приватних же фірмах поліс дешевший. Житель Гамбурга Олександр каже, що віддає 250 євро на місяць. Така страховка покриває усе, що понад 600 Євро. За 10 років, що він застрахований у цій приватній фірмі, жодного разу не був у лікаря. За те, що кошти не витрачаються,  кожен рік Олександр отримує премію в 500 Євро.

– Чим більше покриття має страхова карта, тим здоровішим почувається застрахований. В цілому німці – досить здорова нація. На страховому ринку діють понад 100 приватних компаній. Кожна намагається запропонувати кращі послуги. Така конкуренція дає якість – каже Волкер Картен завідувач кафедри страхування університету Гамбурга.

У нашій же країні всього 10 компаній оформляють медичні страховки. Добровільні поліси мають лише 5% українців. За рік він обходиться до 50-ти тисяч гривень. І покриває лише аналізи, консультації лікарів, пологи, раптову госпіталізацію та медикаменти. І то не всі.

Добровільне медичне страхування в Україні не покриває витрати на зубне протезування, онколгію, трансплантацію чи спадкові хвороби. До того ж, більшість страховок не розрахована на старше покоління. Або це набагато дорожче обходиться.

Дивіться:  Жодних черг та конвертів. Як працює страхова медицина в Європі.

Аби запровадити медичне страхування в Україні – необхідні чіткі правила. У нас досі немає методики обрахунку тарифів, а також обсягу безоплатної медичної допомоги, на яку можуть розраховувати застраховані. Тож ринок нині залишається неконтрольованим ні державою, ні власне страховиками.

Нагадаємо, перехід на страхову медицину в Україні триватиме впродовж 3 років. Українці зможуть самостійно обирати сімейного лікаря і педіатра для своїх дітей та підписувати з ним прямі угоди з прописаним обсягом послуг, гарантованих і оплачених державою.