Часу для спілкування з колегами практично не було, але в маленькій кімнатці для прес-конференції двох прем‘єрів журналісти з Риги активно питали – ви все ще хочете до Європи? Адже це лише «світ дрімз»… Ми там нікому не потрібні, ситуація жахлива, нас не помічають, не підтримують, ви так само скоро розчаруєтесь. Україна велика, не те що ми, ви зможете самі…

І знаєте, переконливо так говорили, і я б може навіть повірила, задумалась, чи справді Україні так потрібно до Євросоюзу, тим більше криза в Греції, що там з тим євро і так далі, ну, ви ж самі все знаєте, якби до того не поспілкувалась з водієм мінібусу, який возив делегацію.

Так от, він собі купив будиночок на околиці Риги за 15 тисяч євро. Звичайно йому пощастило, бо він купував напряму, без посередників, а за оголошенням в газеті одноповерхову будівлю такого рівня можна придбати тисяч за 30-40. Ну, пощастило мужику, подумала я. Буває.

Та потім він почав розповідати, що гроші на будинок взяв в кредит  – увага – під 3,8% річних у євро. І було це ще до кризи, а коли ринок обвалився банк надіслав йому листа, що тепер кредити під 6%. Мені було дуже важко в таке повірити. Ні, я читала, що в країнах ЄС кредитні ставки на купівлю житла шалено низькі (у порівнянні з Україною), але побачити це отут реально прямо поруч – шок. Здається, ще не так давно я знімала сюжети про українських владників, яким банк підняв відсотки по кредиту з 15 до 18. Відчуваєте різницю? І вони можуть лише мріяти, щоб їх історія закінчилася так само.

Цей чоловік написав в банк листа, що він не може платити такі шалені (нагадаю – цифра 6) відсотки. І як видумаєте йому відповів банк? Там написали – добре, ми не будемо збільшувати для Вас відсоткову ставку. Більше того, обіцянку цю… виконали. І це ще не все – зараз, коли криза спадає (незважаючи на Грецію), він платить, – скільки б ви думали – 1,8% по кредиту. Каже що не просив, банк САМ перерахував на менші відсотки.

Я не буду розповідати, що другий поверх він вже добудував сам за новою технологією, про яку маленькі українці, які власноруч добудовують свої дачі, ще й навіть не чули… І про ціни на їжу – як в рідній Україні, – місцеві кажуть – дорого, а все цей поганий Євросоюз винен. Бо якщо фермер не обробляє землю, – отримує гроші від ЄС, тож власне виробництво сходить нанівець. При таких же цінах на продукти найменша пенсія в середньому 250 євро (2500 гривень), латвійські пенсіонери не задоволені, кажуть влада погано працює, і ЄС мало допомагає. Боюся, що наші пенсіонери їх … не зрозуміють.

Хочу лише зауважити – більшість українців може лише міряти про кредити навіть під 6 %, але латвійці вже в ЄС, і, відповідно, прагнуть більшого. Від Радянського Союзу в них лишилося оте чудове незадоволення владою, і тим, що маємо. Їм треба приїхати в Україну, щоб оцінити те, що в них є. Гостинно запрошуємо, ненадовго, як раз на ЄВРО-2012, і швидко повернутися, аби оцінити своє щастя і йти вперед, подалі від совка…

А от що робити українцям, аби можна було взяти в банку кредит на житло хоча б під 6 % – рухатися в Європу де 4% – середня цифра, до ЄвроАзЕС – кредитні ставки Росії відомі всім (там більше в дужках і маленькими літерами), чи лишити все як є – в середньому під 20 % річних…

До виборів лишилося не так вже й багато.