Чи лікує голодування, яке популяризують соцмережі? Перевіряти на собі не варто

У питаннях голодування помилкова думка є фатальною, бо вона може коштувати здоров’я.  А у випадку супутніх хронічних захворювань чи схильності до них – і життя.

Отже, хто вам сказав, що голодування корисне? Знаю хто. Псевдофахівці – інстаграмні дієтологи, фітнес-дієтологи, новомодні фітоняшки.

І ось вона снігова куля.  Помилкова думка вкоренилася і тепер шириться цілими спільнотами.

І куди нам, вченим, проти такого потужного гасла? Ми ще з епохою безхолестеринових дієт не впоралися, після яких ціле покоління має проблеми із серцево-судинною, імунною та репродуктивною системами.

З епохою знежирених продуктів також не впоралися. Із сучасною епохою “органік і тільки органік”, “безлактозно-безглютеново-безнічого” та “це-ж-страшне-ГМО” не впоралися.

Не впоралися, не можемо впоратися і не зможемо впоратися, тому що за всім цим стоять фармацевтичні та харчові корпорації-монстри. А це великі гроші. Науковців тут слухати не будуть.

Ні вчених, ні медиків, ні їхні пояснення про ту саму горезвісну Нобелівську, на яку посилаються всі прихильники голодування.

Біохіміки, фізіологи та генетики давно намагаються пояснити суть цих досліджень та їхні результати.

Бідолашний Есінорі Осумі, лауреат цієї премії (*отримав Нобелівську премію у 2016 році за дослідження аутофагії – внутрішньоклітинного механізму “збирання сміття” на основі якого і було популяризоване інтервальне голодування – Ред.) навіть не очікував, що за динаміт він випадково винайшов.

У своїх лекціях і виступах він із самурайським терпінням повторює  те саме тисячі разів: “Ні, я не розумію, чому ви вирішили, що потрібно голодувати. Я досліджував дріжджі, а не людей. Я говорив тільки про генетичний механізм. До чого тут ваш метаболізм і схуднення, я не знаю. Що таке шлаки, я теж не знаю – їх не існує. Будь ласка, читайте мої статті, там все сказано”.

Якщо хочете перевірити – прослухайте на YouTube його лекцію, є з перекладом англійською. Це сумне видовище. Шкода самурая. Видно, що йому на всі ці запитання дуже непросто відповідати.

І якщо аргументи про дріжджі ще хоч якось чують, то коли доходить до експериментів на мишах та щурах – переконаність у тому, що “голод продовжує життя”, вже непохитна.

А в тих горезвісних експериментах, на які всі посилаються, висновок інший і однозначний: щурі та миші, що голодують, мають низький рівень “виживання”! 

Вони були більш схильні до захворювань, не розмножувалися (в голодні часи хоч би вижити, яке вже тут розмноження), вони не могли регулювати температуру тіла та багато іншого.

Наприклад, миші, що голодували, після зниження температури в лабораторії починали вмирати, на відміну від мишей, що харчувалися нормально. Ситі гризуни спокійно переносили коливання температури.

Починаючи з тих перших експериментів, голодування вивчали постійно – і медики, і біохіміки, і фізіологи, і генетики. Вивчалося все вздовж і впоперек.  І на мишах, і на щурах, і на приматах, і на добровольцях.

І ніхто досі не опублікував жодної доказової статті!

Сотні інститутів та науково-дослідних центрів та тисячі дослідників займаються питаннями дієтології, нутриціології та гастроентерології з питань раціону та, зокрема, голодування.

І ніхто. Досі. Не довів. Користь голодування.

Є ще багато інших критичних аспектів голодування.  Насамперед, порушення метаболізму та гормонального балансу, психологічні проблеми та проблеми ШКТ.

Медична статистика лякає: зі 100 осіб, які спробують практикувати будь-яку дієту або обмеження в харчуванні, – у 25 розів’ється розлад харчової поведінки.

Ще страшніша статистика проблем із ШКТ, загостренням гастритів, панкреатитів, холециститів, а також порушень метаболізму та гормонального балансу.

Попередні покоління виховувалися на небезпечних модних течіях послідовників Поля Брегга, що голодував (приписував собі 15 років, щоб виглядати молодше, помер від серцевого нападу),  Іванова, що голодував і загартовувався (за різними даними, помер від гангрени чи запалення легень), напрочуд популярного нині Вальтера Лонго (дисертація з антиоксидантних ферментів, постдок з нейробіології, але ніяк не медик, не гастроентеролог і не дієтолог; дослідження на гризунах і культурах клітин), легіонів екзотичних праноїдів / сироїдів та інших революціонерів.

Голодуйте на здоров’я, якщо вам від цього стає краще / здоровіше / психологічно та фізіологічно легше!

Головне – робити це після обстеження у лікаря та за його призначенням, а не за призначенням Facebook чи Instagram.