Чим загрожують Україні зміни до Податкового кодексу

30 серпня на розгляд до Верховної Ради був поданий законопроект №1210 Про внесення змін до Податкового кодексу щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.

Нова влада у гонитві за хайпом намагається проштовхнути якомога більше законодавчих змін, проте інколи молоді парламентарі не усвідомлюють, що наражають цілу галузь державної економіки на небезпеку національного масштабу.

Володимир Зеленський через свою партію почав маховик змін і, набравши розгін, намагається тримати високий темп ухвалення законів, – розповідає політолог Наталія Білоус.

Схоже, що цей темп викликаний жагою побити всі рекорди за кількістю, часто нехтуючи якістю.

Під швидкий законодавчий процес кидаються законопроекти, які не мають належного вивчення, а їхня доцільність ніяк не доведена. За вивіскою “реформа” можуть ховатись зміни, які вигідні лише одній особі і шкодять всій країні. Як, наприклад, законопроект №1210, який стосується змін до Податкового кодексу в частині посилення податкового тиску на металургійну галузь.

Нові регуляторні правила нічим не обґрунтовані та не несуть державі жодної користі, а навпаки – це шлях до ліквідації гірничо-збагачувальних комбінатів. А це – десятки тисяч звільнених працівників, мільярдні недоотримання податків та криза усієї галузі.

Читайте: Зміни до Податкового кодексу: чому малий та середній бізнес самоліквідується

Якщо цей законопроект буде ухвалено, ми станемо свідками становлення моноолігархату.

Не зовсім зрозуміла позиція самого президента, який говорив, що не буде жодних преференцій нікому, і всім забезпечать рівні правила бізнесу, та і взагалі анонсував боротьбу з олігархатом. Але бачимо спробу зміцнити та монополізувати його в особі окремих представників.

Президентська фракція або не розуміє, що їх використовують, або дехто з представників нової влади свідомо робить усе, щоб лобіювати інтереси олігархів. Більше того, було анонсовано, що силовики не тиснутимуть на бізнес, хоча в реальності ми бачимо інші дії.

Прикладом слугує історія з одним із найбільших металургійних комбінатів країни ArcelorMittal Кривий Ріг, де літом проводились обшуки СБУ.

Спочатку компанію підозрювали у надмірних екологічних викидах в атмосферу, проте перевірка не виявила фактів порушення. Однак Державна фіскальна служба нарахувала компанії 9 млрд грн податкових претензій.

У квітні 2019 року акціонери компанії вирішили не отримувати дивіденди, а віддати їх на розвиток компанії, але через перевірки та державний тиск було ухвалено рішення вивести їх з компанії і з країни. Дивіденди у розмірі 10,8 млрд грн тепер працюватимуть на економіку інших країн, де силового тиску немає.

Для олігархів доля окремих жителів Кривого Рогу чи іншого міста не має жодного значення, в розрахунок береться лише бізнес-логіка. І якщо є доцільним сконцентрувати у своїх руках фінансові потоки і зачистити поле від конкурентів – ніякі гуманістичні міркування не враховуються.

Автор: Наталія Білоус, політолог.