Це було депресивно, навіть дуже. Попри дуже низьку планку для обох кандидатів, попри підготовку, попри очікувані питання і дуже вдалі паси від модераторів кожному з кандидатів, це просто дуже розчарувало.
Фактично, це базовий рівень самосвідомості та нормальності. Такий собі тест профпридатності для посади (але посади якогось низового рівня, а-ля вступ у дитсадок політики). Від Трампа очікувалося, що він “зіграє нормального і спокійного” політика, не буде кричати і сваритися (цитата від Fox News). Від Байдена очікування було того ж рівня, але фізіологічне – що він не засне, стоятиме прямо, триматиме міміку, буде “в ударі” на відповідях (цитата від CNN).
У результаті Трамп виходив із себе, кричав іноді, молов часто нісенітниці і дуже багато брехав. Навіть для нього забагато. А дядько Джо говорив часом не в тему, часом перемикався з теми на тему, занадто часто не закінчував речення, був непослідовним і навіть візуально дуже втомленим. Тобто обидва із завданням не справилися.
По тематичному насиченню – як ми з вами й очікували. Міграція, інфляція, аборти (тут Байден, варто сказати, профукав найкращий свій шанс задавити опонента), Україна, звісно ж, і стримування Росії (тут обоє були на диво плюс-мінус адекватні, Трамп навіть засудив “мирний план” Путіна). Проте з інформаційного та наративного насичення жоден із них не показав реального класу – один через втому, інший – через брехню.
Тому вердикт буде наступним: Трамп виглядав активніше, молодше і в чомусь навіть сильніше – це факт. Проте він же і брехав, і маніпулював, і не спромігся сподобатися незалежним.
Байден не зміг виконати свого базового завдання – “не виглядати аж настільки старим”. Тому все інше для нього потоне в цьому наративі.